• Посилання скопійовано

Компенсація нерезиденту вартості проживання працівників у закордонному відрядженні

Працівники підприємства тривалий час (5 – 7 місяців) перебували за кордоном з метою вивчення нового програмного забезпечення материнської компанії. Нерезидент (юрособа) виставляє підприємству-резиденту ре-інвойс на компенсацію вартості проживання (в т.ч. мобільний зв’язок та інші понесені витрати) працівників резидента. Які ризики для резидента: податок на прибуток, ПДВ?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Одразу зазначимо, що чинне законодавство не встановлює обов’язку приймаючої сторони фінансувати відрядження працівників іншого підприємства, навіть якщо це материнська компанія. 

Оскільки, згідно з ч. 2 ст. 121 КЗпП саме на роботодавця покладається обов’язок виплачувати працівникам, які направляються у відрядження:

  • добові за час перебування у відрядженні;
  • вартість проїзду до місця призначення і назад;
  • витрати з найму житлового приміщення в порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Тож, з огляду на цю норму, обов’язок забезпечення коштами на відрядження своїх працівників покладено саме на роботодавців. Тому встановити обов’язок компенсації приймаюча сторона і роботодавець, який спрямовує працівників у відрядження, можуть тільки у договорі між собою. 

Таким чином, оформивши договір доручення між роботодавцем і приймаючою стороною на виплату добових, надання місць для проживання відряджених працівників та організацію їх проїзду до місця відрядження і назад, за рахунок роботодавця. При цьому  компенсація понесених приймаючою стороною витрат може відбуватися шляхом перерахування коштів.

Отже, за наявності такого договору та ре-інвойсу роботодавець (резидент) має право компенсувати нерезиденту вартість проживання (в т.ч. мобільний зв’язок та інші понесені витрати) працівників резидента.

В податковому обліку різниці при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток за зазначеними операціями не виникнуть. Тому таку компенсацію можна включати у витрати, що формують базу оподаткування податком на прибуток. Щодо ПДВ, то отримання послуг з проживання (в т.ч. мобільний зв’язок та інші понесені витрати) відрядженими за кордон працівниками відбувається за межами митної території України, тому не виникатиме податкового зобов’язання з імпортного ПДВ. 

Тривалість відрядження для підприємств приватного сектору, які не фінансуються з бюджету, законом не обмежується.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Стаття 15 Угоди з Німеччиною у 2026 році: право роботодавця на застосування (аудіоверсія)
    Підприємство у січні 2026 року уклало трудовий договір із працівницею - громадянкою України, яка дистанційно працює з Німеччини, є податковим резидентом ФРН у 2026 році, перебуває там понад 183 дні та не є ФОП. Роботодавець не має постійного представництва у ФРН. Чи може підприємство як податковий агент самостійно застосувати статтю 15 Угоди між Україною та ФРН про уникнення подвійного оподаткування?
    Сьогодні 07:1719
  • Оплати праці учнів ПТУ під час виробничої практики (аудіоверсія)
    Який порядок оподаткування сум, зароблених студентом ПТУ на практиці у 2026 році, якщо за договором 50% коштів перераховується навчальному закладу? Як розраховуються ці 50%, які податки утримуються та чи нараховується ЄСВ?
    12.05.202639
  • Лікарняний і норматив осіб з інвалідністю: чи зараховувати працівника за березень? (аудіоверсія)
    Працівнику встановлено інвалідність з 12.03.2026 р. Засідання МСЕК відбулося 19.03.2026 р., виписку МСЕК він надав роботодавцю 20.03.2026 р. З 12.03.2026 по 19.03.2026 р. працівник був на МСЕК, цей період лікарняним не оплачено. 20.03.2026 р. він вийшов на роботу, а з 21.03.2026 по 31.03.2026 р. знову перебував на лікарняному. Лікарняні за цей період буде оплачено у квітні. За робочий день 20.03.2026 р. йому нараховано зарплату 1368,18 грн.Чи враховувати такого працівника у СКШП осіб з інвалідністю за березень 2026 року для виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю?
    12.05.202693
  • Лікарняний у місяці прийняття на роботу та врахування премій (аудіоверсія)
    Який період береться для розрахунку середньої заробітної плати, якщо працівник відпрацював менше місяця (прийнятий 11.03.2026 р., лікарняний з 07.04.2026 р.), та чи включається премія, нарахована у квітні, до цього розрахунку?
    12.05.202645
  • Оплата лікарняних під час простою: відображення в заяві-розрахунку (аудіоверсія)
    Як правильно розрахувати та відобразити в заяві-розрахунку два листки непрацездатності (31.03–04.04 та 31.03–08.04), якщо з 03.04.2026 р. на підприємстві оголошено простій з оплатою 2/3 окладу, а працівники перебувають удома?
    11.05.202625