Робочий час для директора

Відповідно до абз. 5 п. 45 розд. ІV Положенння № 148 установи/підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов’язків покладають на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до письмового розпорядження керівника.

Для цього директор підприємства визначає відповідним внутрішнім розпорядчим актом перелік посад та кількість посадових осіб, уповноважених підписувати касові документи, зазначені у розділах III та IV Положення №148, задля забезпечення оптимального процесу документообігу та контролю (п. 45 прим. 1 розд. ІV Положення №148).

Отже, ні Положення №148, ні інші нормативно-правові акти не містять жодних обмежень щодо посади працівника, який виконуватиме обов’язки касира. Отож, функції касира може виконувати й директор підприємства.

Втім, аби директор виконував ще й обов’язки касира потрібні:

• договір про повну матеріальну відповідальність, пов’язану з виконанням обов’язків касира. Про те, як підписувати договір «з самим собою» ми писали тут;
• письмове розпорядження (наказу) керівника підприємства про те, що директор виконує обов’язки касира.

Також законодавство передбачає за відсутності посади головного бухгалтера (бухгалтера) ведення обліку самостійно власником або директором підприємства (абз. 5 ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік). Тобто якщо у штатному розписі підприємства немає посади бухгалтера, то обов’язок щодо ведення обліку на підприємстві та складання звітності прописується у функціональних обов’язках директора.

1. У директора графік згідно з табелем по 8 годин з понеділка по п’ятницю, субота і неділя вихідні: яким чином вийти з ситуації з підписанням директором ПКО в суботу і неділю?

У пунктах 25, 26 і 45 Положення № 148 зазначено, що:

• прибуткові та видаткові касові ордери повинні бути підписані головним бухгалтером або іншою особою, уповноваженою керівником;
• на підприємствах, де не передбачено посади касира, виконання його обов'язків покладають на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до письмового розпорядження керівника. Особи, які мають право підписувати касові документи визначаються за переліком посад, відповідним внутрішнім розпорядчим актом.

Тож, як бачимо, виконання обов'язків касира у суботу та неділю директор може покласти на іншого працівника підприємства або виконувати сам.

2. Чи можна табелювати директору виходи на роботу по 1 годині в суботу і неділю та по 7 годин в інші дні?

Для того, щоб директор і надалі отримував свою зарплату він  має відпрацьовувати 40 год. на тиждень. При запропонованому в запитанні варіанті виходить тільки 37 год. Тож, якщо з понеділка по п’ятницю табелювати по 7 год. по в суботу та неділі 3 і 2 години відповідно або по 2,5 год. Також можливі інші варіації: наприклад, понеділок-середа по 8 год., четвер та п’ятниця по 7 год, субота – неділя по 1 год. тощо.

3. Чи потрібно в даній ситуації проводити оплату директору за суботу і неділю в подвійному розмірі?

В ситуації, що розглядається посади касира на підприємстві немає,  тому виконання таких обов’язків слід прописати в посадовій інструкції директора, таким чином розширивши його посадові обов’язки. В такому доплачувати директорові за додаткове навантаження (роботу касира) не доведеться. Адже це частина його посадових обов’язків.

Що стосується роботи директора в суботу та неділю, то при правильному табелюванні, не більше 40 год на тиждень, жодних додаткових доплат не здійснюється.

Якщо оформити ненормований робочий тиждень для директора, то чи потрібно проводити оплату за суботу і неділю в подвійному розмірі? Яким чином оформляється ненормований робочий тиждень для директора (формулювання наказу)?

Ненормований робочий день - це  особливий  режим  робочого часу, який  встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу (Наказ Мінпраці від 10.10.1997 № 7). У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у цьому випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов'язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).

Ненормований робочий день на підприємствах може застосовуватись для керівників, спеціалістів і робітників, а саме:

• осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі;
• осіб, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості (сільське господарство);
• осіб, які розподіляють час для роботи на свій розсуд.

Отже, підприємство самостійно в колективному договорі визначає перелік професій і посад, до яких може застосовуватися ненормований робочий день (з урахуванням орієнтованого переліку) та відповідно встановлює тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день за кожним видом робіт, професій, посад, враховуючи періодичність виконання робіт понад встановлену тривалість робочого часу, коло обов’язків і обсяг виконання робіт. 

Як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу надається додаткова відпустка до 7 календарних днів. Конкретна тривалість додаткової відпустки встановлюється колективним договором за кожним видом робіт, професій та посад чи трудовим договором. Додаткова відпустка за ненормований робочий день надається пропорційно до часу, відпрацьованого на роботі, посаді, що дають право на цю відпустку.

Наказ Мінпраці № 7 не передбачає заміни такої відпустки грошовою компенсацією.

Отже, право на додаткову відпустку у зв’язку із ненормованим робочим днем мають усі працівники, які працюють за таким режимом (єдине, що розмір такої відпустки встановлюється від 1 до 7 днів згідно із колективним договором). А ось доплату за такий режим роботи мають право лише ті категорії працівників, для яких це окремо передбачено спеціальним нормативним актом (як у випадку із водіями, до речі, не тільки легкових автомобілів (див. також  лист Мінпраці від 04.06.2008 р. №143/13/116-08) або колективним чи трудовим договором.

Для понаднормової роботи:

•  залучаються працівники в разі потреби і ця робота не вважається надурочною, а отже, не підлягає подвійній оплаті;
•  роботодавець не має права систематично залучати працівників до роботи понад встановлену тривалість робочого часу. І кількість годин перепрацьованого часу при такій роботі визначається у колективному договорі.

Таким чином, директор може працювати понаднормово, але не більше кількості годин визначеної у колективному договорі. За перепрацьовані години оплата не проводиться, бо ці години не є надурочними, а надається додаткова відпустка пропорційно до відпрацьованого часу, але не більше 7 к. д.

Щодо табелювання роботи таких працівників, то відбувається воно в загальному порядку, відповідно до кількості відпрацьованих годин.

Також нагадаємо, що відповідно до п. 6 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) від 14.06.2016 № 547 внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій:

• операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;
• операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.

Таким чином, якщо в кінці зміни бармени роблять службову видачу без фактичного вилучення готівки, то ця операція виконується безпідставно, адже вона не відбувається насправді. Через те, що фактично готівка в касу не передається і ніхто її не приймає о 22-й годині та у вихідні дні, і виникають питання щодо оформлення роботи директора у цей час (яка фактично не виконується). Щоб уникнути всього цього, можна відмовитися від практики здійснення фіктивної службової видачі в тому разі, коли виручка з РРО фактично не вилучається. Службову видачу слід робити тільки в тому разі, коли директор (він же касир) фактично вилучить готівку з кас РРО для її подальшого використання, здавання до банку тощо.

ТОВ засноване в липні 2022, де директором є засновник. В серпні 2022 здійснювались внесення ПФД та оплати з поточного рахунку. Як оформити ненарахування зарплати за липень, серпень 2022 директору-засновнику (наказ чи протокол)?

Право самостійно здійснювати засновником управління підприємством надає ч. 2 ст. 65 ГКУ та ч. 4 ст. 128 ГКУ.

Директор призначається та звільняється рішенням загальних зборів ТОВ, ПП тощо або рішенням власника (якщо засновником юрособи є одна особа) в порядку, встановленому статутом (установчими документами) підприємства.

Документ, що складається загальними зборами чи засновником одноособово також визначається у статуті (в установчих документах) підприємства.

Детальніше про це ми писали тут.

Таким чином, якщо засновник володіє підприємством одноосібно, то він самостійно приймає рішення про призначення/звільнення себе з посади директора та покладає на себе управлінські функції підприємством. Якщо декілька засновників, то складається протокол з зазначенням рішення про звільнення його з посади як директора та покладанням на нього (як на одного із засновників) управлінських функцій підприємством.