Головна Усі консультації Праця та соціальний захист Трудові відносини

Зарплата мобілізованим працівникам

Як нараховувати зарплату, якщо є мобілізовані працівники? Довідку надано тільки одним працівником. Як правильно все зробити?

Стаття 17 Конституції України є нормою прямої дії та підлягає виконанню. Вона встановлює, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. Також Указом Президента України від 24.02.2022 р. №69/2022 оголошено проведення загальної мобілізації. На час виконання державних або громадських обов’язків, якщо ці обов’язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку (ст. 119 КЗпП).

Працівникам, яких залучають до виконання обов’язків, передбачених Законами «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів. За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у ФОП, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам виплачують грошове забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону  «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Враховуючи перераховані гарантії, працівники, призвані на військову службу під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення не підлягають звільненню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Такі працівники лише увільняються від виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, що оформлюється відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця. 

 

Довідка

Мінекономіки вважає, що підставою для збереження місця роботи, посади і середнього заробітку є сам факт прийняття працівника на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби (який підтверджується наданими власнику або уповноваженому ним органу відповідними довідками, витягами з наказів тощо) під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Зазначимо, що на військову службу під час мобілізації призивають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Такі центри у разі призову надають працівникам повістки, на підставі яких роботодавець видає наказ про увільнення. Якщо працівник самостійно звернутися до центру, то він може й не мати повістку для подання її за місцем роботи. В такому разі роботодавець повинен звернутися (бо у працівника такої можливості вже немає) до територіального центру комплектування з запитом щодо надання інформації про працівника для забезпечення його встановленими законодавством гарантіями на час військового стану, і вже за наявності отриманих документів оформити наказ.

 

Середній заробіток

Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяця роботи, що передують події, з яким зв'язана відповідна виплата. Працівникам, що проробили на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (абз. 3 п. 2 Порядку №100).

Наприклад, якщо працівник мобілізований на службу в березні, то розрахунковим періодом для середньоденної зарплати будуть останні два місяці перед місяцем призову - лютий і січень. Далі отриманий середньоденний заробіток (припустимо, 100 грн/день) множиться на планові робочі (а не календарні) дні (години) працівника (тобто за його робочим графіком), які припадають на період служби в березні.

У наступних місяцях новий середньоденний заробіток розраховувати за наступні два місяці не потрібно, оскільки він вже розрахований в березні - місяці, у якому працівник мобілізований, тому потрібно використовувати розрахунковий період останніх двох місяців перед місяцем призову.

Надалі, нараховуючи середній заробіток у квітні, необхідно помножити середньоденний заробіток, розрахований у березні (за нашим прикладом, ті ж 100 грн), на планову кількість (за графіком) робочих днів (годин), які припадають на період служби у квітні. Аналогічний розрахунок виходячи із середньоденного заробітку 100 грн буде й у травні, і в червні, і далі, допоки мобілізований працівник не повернеться зі служби.

 

Оподаткування

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді зарплати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (пп. 164.2.1 ПКУ).

Таким чином, середня зарплата за період перебування працівника на військовій службі оподатковується ПДФО (18%) та ВЗ (1,5%). У Додатку 4ДФ об’єднаної звітності, сума такого середнього заробітку разом із сумою ПДФО та ВЗ відображається у розділі І з ознакою доходу «101» (як звичайна зарплата).

Базою нарахування ЄСВ є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, яку включають  основну та додаткову заробітну плату пп. 1 п. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ). Тож, на середній заробіток нараховується ЄСВ у розмірі 22% (або ж 8,41%, якщо працівник підприємства є особою з інвалідністю).

У Додатку 1 об’єднаної звітності середній заробіток мобілізованого працівника відображається у графі 08 "код застрахованої особи" – «47» (або за кодом «66» - якщо мобілізований – особа з інвалідністю). Якщо виникла необхідність в донарахуванні ЄСВ до мінімального страхового внеску, то сума ЄСВ-різниці відображається  за кодом типу нарахувань «13» у графі 09 і кодом категорії застрахованої особи «47» чи «66» у графі 08.

У Додатку 5 об’єднаної звітності інформацію про початок і закінчення військової служби не зазначають.

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 64 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Щербина Світлана
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Праця та соціальний захист / Трудові відносини
Теги:
Заробітна плата , Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!

Коментарі: 17

Новини по темі

Консультації по темі