Згідно зі ст. 2 Закону про оплату праці однією складовою заробітної плати є інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. До таких виплат відносяться і річні премії.
До інших заохочувальних і компенсаційних виплат включаються винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачено актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (п. 2.3 розділу 2 Інструкції №5).
Забезпечення під матеріальне заохочення окремо в п. 12 П(С)БО 11 не виокремлено, проте склад зобов’язань, під які має бути створене забезпечення, не обмежений. Тож, є підстави для нарахування інших видів резервів і забезпечень.
В Інструкції №291 для забезпечення є субрахунок 477 «Забезпечення матеріального заохочення», за яким обліковують такі виплати працівникам як винагороди, допомоги, премії, які підлягають сплаті протягом 12 місяців після закінчення періоду, в якому працівники виконали роботу, що надає їм право на отримання таких виплат у майбутньому.
Забезпечення (резерв) під премії потрібно формувати щомісячно. Напрямок витрат для адміністративного персоналу нараховується проводкою: Дт 92 Кт 477. В кінці року виплата річної виплати директору відобразиться проведенням: Дт 477 Кт 661.
Тобто, стає зрозумілим, що фонд оплати праці збільшується лише один раз під час виплати премії директору, але за рахунок попередньо створеного резерву і на витрати це не вплине, при цьому фонд оплати праці в бухобліку дійсно збільшиться.
Розглянемо на прикладах
Приклад 1. Якщо в контракті директора компанії з її власником передбачено, що річна сума оплати праці (120000,00 грн) та сума премії (24000,00 грн) включена в фонд оплати праці (144000,00 грн загальний річний фонд оплати праці), то це не вплине на розмір місячного фонду оплати праці директора за поточний рік та відповідатиме місячній сумі контракту. Тому що щомісячно директор отримуватиме свою зарплату 10000,00 грн, а в резерв нараховуватиметься щомісячна 1/12 премії в сумі 2000,00 грн (сукупно за рік нарахується в резерв 24000,00 грн), яка включена вже в загальний фонд оплати праці. Тож підрахувавши виплачену зарплату директору за рік маємо 120000,00 грн та виплачену з резерву премію за рік 24000,00 грн, розуміємо, що перевищення річного фонду оплати праці, який становить 144000,00 грн за контрактом, не має.
Приклад 2. Якщо в контракті директора компанії з її власником передбачено річну суму фонду оплати праці (120000,00 грн) і при цьому директор щомісячно отримує зарплату в сумі 10000,00 грн, то підрахувавши розуміємо, що за рік директор повністю отримує річний фонд оплати праці (120000,00 грн). тоді нарахований резерв нарахований щомісячно 1/12 премії в сумі 2000,00 грн (сукупно за рік нарахується в резерв 24000,00 грн) не включається вже в загальний фонд оплати праці.
Отже, з наведеного прикладу зрозуміло, що фонд оплати праці збільшується лише один раз під час виплати премії директору, але за рахунок попередньо створеного резерву і на витрати це не вплине, тож фонд оплати праці в бухобліку дійсно збільшиться.
Відповідно до пп. 139.1.1 ПКУ фінрезультат до оподаткування збільшують на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату ЄСВ, що нараховується на такі виплати) відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
Натомість фінрезультат зменшують за пп. 139.1.2 ПКУ:
- на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату ЄСВ, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
- на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату ЄСВ, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінрезультат до оподаткування відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.
При цьому ПКУ не містить визначення поняття "виплати, пов'язані з оплатою праці". До таких належать виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією №5.
Враховуючи те, що забезпечення створюється для відшкодування майбутніх витрат на виплату винагороди за підсумками року, яка входить до фонду оплати праці, сума витрат на формування такого забезпечення не збільшує фінансовий результат для цілей оподаткування податком на прибуток.
Аналогічна думка зазначена у ІПК ДПС від 03.07.2020 р. №2692/6/99-00-05-05-02-06/ІПК та у лист ДФС від 25.01.2016 №1256/6/99-99-19-02-02-15.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити