• Посилання скопійовано

Підвищення окладу працівнику з інвалідністю

Чи обов'язково підвищувати оклад з 01.12.2021 р. до мінімальної заробітної плати працівнику з інвалідністю?

Відповідно до ст. 5 Закону про оплату праці, організація оплати праці здійснюється на підставі:

  • законодавчих та інших нормативних актів;
  • генеральної угоди на національному рівні;
  • галузевих (міжгалузевих), територіальних угод; 
  • колективних договорів; 
  • трудових договорів; 
  • грантів.

Статтею 21 Закону про оплату праці визначено,  що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Колективним договором, а якщо договір не укладався - актом роботодавця, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці (ст. 6 Закону про оплату праці).

Отже, якщо колдоговором (або іншим актом роботодавця) передбачено підвищення окладів (ставок) у зв’язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму протягом року чи у зв’язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати, то  це потрібно робити шляхом підвищення посадових окладів усім працівників. Якщо такої вимоги немає, то підвищувати оклади роботодавець не зобов’язаний. 

Таким чином, підприємство самостійно вирішує з урахуванням власних фінансових можливостей та інших умов коли підвищувати посадові оклади, на скільки, яким категоріям працівників тощо.  Головне – виконати мінімальні державні гарантії, зокрема: з 1 січня 2021 року мінімальний розмір посадового окладу (тарифної ставки) у штатному розписі має бути встановлений у розмірі не менше 2270,00 грн, а мінімальна зарплата нарахована за повністю виконану місячну норму праці — не менше 6000 грн (з 1 грудня  2021 р. – 6500,00 грн).

Враховуючи вищезазначене, робимо висновок, що підвищувати оклад працівнику з інвалідністю з 1 грудня 2021 р. до рівня МЗП є виключно рішенням роботодавця. При цьому, якщо оклад працівника з інвалідністю з 1 грудня 2021 р. буде менше МЗП, у роботодавця виникатиме обов’язок щодо проведення доплати до рівня мінімальної заробітної плати згідно зі ст. 3-1 Закону про оплату праці.

Тож, якщо працівник з інвалідністю виконав місячну норму праці і при цьому нарахована зарплата буде нижча за встановлений розмір МЗП, то потрібно провести доплату до мінімальної заробітної плати, яка виплачуватиметься щомісяця одночасно із заробітною платою. Якщо працівник з інвалідністю працює на умовах неповного робочого часу, то доплата, як і сама оплата праці проводитиметься за фактично відпрацьований час.

Загалом, наявність інвалідності не впливає на обсяг трудових прав працівника з інвалідністю, що захищені законом.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Оформлення працівника - сумісника на час декретної відпустки бухгалтера
    Бухгалтер (єдиний) з 18.11.2024 р. йде у відпустку по вагітності та пологах на 126 днів. Далі вона планує вийти на роботу після закінчення лікарняного. На цей період (126 днів) підприємство планує прийняти сумісника на виконання обов'язків бухгалтера. Як оформити такого сумісника? Які потрібні накази, повідомлення до ДПС тощо?
    22.11.2024121
  • Чи може сумісник працювати у суботу?
    Є необхідність взяти на роботу працівника, але він може працювати тільки за сумісництвом і тільки по суботах. Підприємству такий графік роботи підходить. Чи має підприємство в такому разі нараховувати працівнику подвійну ставку, тому що це робота у вихідний? Як правильно скласти графік роботи?
    21.11.202456
  • Виправлення скороченої назви підприємства у трудовій книжці
    При заповненні трудової книжки вказано скорочену назву роботодавця: ТОВ "Квіточка" замість "Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіточка". Чи стане це перешкодою при передаванні відомостей про трудову діяльність працівника в електронному вигляді до ПФУ? Якщо так, то як це виправити, якщо деякі підприємства вже ліквідовані?
    21.11.202438
  • Витрати у відрядженні на оплату користування платними дорогами
    Працівник повернувся з закордонного відрядження та надав нефіскальні чеки з платіжного терміналу за проїзд платними дорогами. Оплата проведена банківською картою та відображена у виписці, яку надав працівник. Чи підлягають такі витрати оподаткуванню ПДФО та ВЗ?
    20.11.2024453
  • Які наслідки, якщо оплатили ДМС для працівника в сумі більше 30% його зарплати?
    У працівника зарплата 39 тис. грн. В липні 2024 оплатили медичне страхування на рік 21000,00 грн. Чи є це додатковим благом та чи треба сплатити ПДФО 18 % та ВЗ 1,5%? Оскільки минув час, які штрафи має сплатити підприємство, якщо зараз оплатимо податки за рахунок працівника? Та чи дійсна зараз пільга 30% по договорам страхування?
    19.11.202427