Згідно зі ст. 121 КЗпП підприємство зобов'язане виплатити добові працівникам, які перебувають у відрядженні. Розмір добових, що виплачують працівнику під час перебування у відрядженні, госпрозрахункові підприємства фіксують у Положенні про відрядження.
У листі Мінсоцполітики від 21.12.2016 р. №1732/0/101-16/28 зазначено, що розмір добових не може бути нижчим, ніж зазначено в додатку 1 до Постанови №98 для бюджетників.
Граничний розмір добових, що не оподатковується ПДФО, зазначено в пп. 170.9.1 ПКУ. Нерідко госпрозрахункові підприємства наводять його в Положенні про відрядження (щоб у працівника не виникав оподатковуваний дохід). Ця сума становить 80 євро за кожен календарний день відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ в розрахунку за кожний такий день.
Однак у разі такого підходу виникає незручність, оскільки у працівника може виникнути додатковий дохід, що оподатковується ПДФО, а також військовим збором. Про це див. тут.
Чіткого строку видачі авансу законодавством не встановлено, на чому раніше наголошували і офіційні органи (див. лист Мінфіну від 18.10.2006 р. №31-18030-07-25/21780). Основне правило полягає в тому, що працівник повинен бути забезпечений авансом до початку відрядження.Немає також прямої заборони виплачувати аванс частинами протягом періоду перебування працівника у відрядженні, головне, щоб до початку відрядження працівник був профінансований певною сумою коштів.
Слід зауважити, що аванс у гривні на закордонне відрядженння також не заборонений, адже ст.121 КЗпП та пп.170.9.1 ПКУ прямо не регламентують, в якій валюті виплачувати аванс на закордонне відрядження.
Податківці також припускають можливість понесення працівником у відрядженні витрат за рахунок власних коштів і вважають, що небюджетні підприємства взагалі можуть закріпити обов'язок видавати аванс у власному положенні про відрядження або в наказах про відрядження (див. лист Міндоходів від 03.07.2013 р. №6091/6/99-99-22-02-04-15/169).
Загалом остаточний розрахунок з працівником все одно буде здійснюватися на підставі затвердженого авансового звіту з урахуванням всіх отриманих ним авансових сум (у валюті або гривні), а також наданих підтвердних документів у валюті щодо понесених витрат.
Відповідно до п. 5 та п. 6 П(С)БО 21, витрати, зокрема, і добові, в межах виданого інвалютного авансу визначають за курсом НБУ на дату його видачі, а решту суми — на дату затвердження авансового звіту. Таке ж роз’яснення міститься у листі Мінфіну від 03.06.2004 р. №31-04200-30-16/9596. Якщо працівник не отримував авансу на закордонне відрядження або отримав його у гривні, то добові та інші витрати, що визначені в іноземній валюті, розраховуються за курсом на дату затвердження авансового звіту.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити
