Оплата праці голови фермерського господарства

Згідно із ст. 1 Закону №973, фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону. Саме тому фермерське господарство підлягає державній реєстрації або як юридична особа, або фізична особа - підприємець. 

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №973, головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. А ч. 1 ст. 3 Закону №973 встановлена заборона бути членами фермерського господарства особам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).  

При цьому, хто такий член фермерського господарства, чітко визначає ст. 3 Закону №973, а ось хто є засновником – чіткого визначення немає. І звідси виникає плутанина. 

Мінсоцполітики у листі від 14.06.2017 р. №306/0/22-17 наполягає на тому, що  з членами фермерського господарства трудові договори не укладаються, а особливості їхньої праці регулюються статутом відповідного фермерського господарства. 

Але на відміну від найманих працівників, члени фермерського господарства мають право на отримання (розподіл) прибутків, що виникають внаслідок діяльності цього господарства за умовами, визначеними Статутом або договором про створення сімейного фермерського господарства.  Тобто, для цього вони за свою працю отримують розподілені прибутки  фермерського господарства. 

Такі члени фермерського господарства перебувають на обліку в ДПС і сплачують з цих прибутків ПДФО, ВЗ та ЄСВ. 

І це дійсно так. Проте голови фермерського господарства це правило стосується лише у разі, якщо у засновницьких документах його зазначено одночасно і членом цього господарства. 

Якщо ж його зазначено саме як засновника (але не члена) – ситуація ускладнюється. Ставати на облік в ДПС такому голову не потрібно, про що ми писали тут. Але це означає, що працю такого голови доведеться оплачувати зарплатою, і з ним треба буде укласти трудовий договір. 

Втім, головою фермерського господарства може бути і стороння фізособа, найнята за трудовим договором, – це дозволяє ст. 27 Закону №973. 

Якщо з особами, залученими до роботи у фермерському господарстві, укладається трудовий договір (контракт) у письмовій формі, у ньому визначаються строк договору, умови праці і відпочинку (тривалість робочого дня, вихідні дні, щорічна оплачувана відпустка, форми оплати праці та її розміри, харчування тощо). При цьому слід пам’ятати, що розмір оплати праці і тривалість щорічної відпустки осіб, які працюють у фермерському господарстві за трудовим договором (контрактом), не повинні бути меншими за встановлений державою розмір мінімальної заробітної плати і передбачену законом тривалість щорічної відпустки.