Процедура прийняття на роботу за сумісництвом вкрай проста і практично не відрізняється від процедури прийняття основних працівників.
Перш за все для роботи за сумісництвом згода адміністрації підприємства за основним місцем роботи не потрібна. Тому ніяких довідок чи інших документів з основного місця роботи для оформлення за сумісництвом на «неосновне» підприємство надавати не потрібно.
Улаштовуючись сумісником, працівник подає заяву про прийняття на роботу на ім’я керівника підприємства, надає роботодавцю паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера та свідоцтво про загальнообов’язкове державне страхування. У заяві про прийняття на роботу працівник підтверджує своє бажання працювати на цьому підприємстві за сумісництвом (ст. 24 КЗпП).
Після надання всіх необхідних документів із працівником укладається трудовий договір та оформляється відповідний наказкерівника підприємства про прийняття на роботу за сумісництвом.
Звертаємо увагу: при оформленні на роботу за сумісництвом працівник не зобов’язаний пред’являти за «неосновним» місцем роботи трудову книжку. Це прямо випливає з положень п. 1.1 Інструкції №58, згідно з яким на осіб, котрі працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.
Разом із тим за бажанням працівника відомості про роботу за сумісництвом може бути внесено до його трудової книжки роботодавцем за місцем основної роботи. Запис у трудовій книжці здійснюється окремим рядком на підставі документів, що підтверджують роботу за сумісництвом (довідка з «неосновного» підприємства, копія наказу про прийняття на роботу за сумісництвом).
Законодавство не обмежує кількість підприємств, на яких працівник може працювати за сумісництвом. Тому теоретично за сумісництвом можна працювати на одному, двох і більше підприємствах і мати про кожне місце роботи відповідний запис у трудовій книжці. Однак у будь-якому випадку одне місце роботи для працівника має бути основним. При цьому, якщо працівник не має основного місця роботи, його не може бути прийнято на роботу за сумісництвом.
Отже, відповідно до ст. 24 КЗпП при укладенні трудового договору кандидат на працевлаштування за сумісництвом зобов'язаний подати:
- заяву, як прояв волевиявлення працівника працювати у цього роботодавця;
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу,
- у випадках, передбачених законодавством, - документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров'я та інші документи.
Також, слід пам'ятати про повідомлення про прийняття на роботу.
Якщо трудовий договір укладається не з керівником підприємства, обов'язково слід подати повідомлення про прийняття.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ними органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівника за формою згідно з Постановою №413.
Повідомлення про прийняття на роботу подається роботодавцем до територіальних органів ДGС за місцем обліку їх як платника ЄСВ до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Також рекомендуємо ознайомитися із статтями:
- Працівника прийнято на роботу: перші дії роботодавця
- Оформлення працівника на роботу: як зробити це правильно?
- Щодо формування особових справ працівника, перелік документів змінився у 2018 році. Докладно - тут.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити