Чи можна нараховані засновнику дивіденди взаємозаліком зарахувати в погашення суми за порукою?

Насамперед зазначимо, що норми пп. 2 п. 6 Положення №148 дозволяють суб'єктам господарювання здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з фізичними особами у розмірі до 50 тис. грн. включно.

Виплати, яких не стосується вказане обмеження, наведені в п. 8 Положення №148. Виплат за дивідендами цей пункт не містить. 

Отже, обмеження у розмірі 50 тис. грн. поширюється на виплату дивідендів засновникам.

ГУ ДФС у м. Києві в ІПК від 31.08.2018 р. №3802/ІПК/26-15-13-09-15 також повідомляє, що підприємство має право проводити розрахунки протягом одного дня на виплату дивідендів з однією фізичною особою у розмірі до 50 тис. грн. включно.

Щодо способу виплати дивідендів

Нормами ч. 1-2 ст. 26 Закону №2275 передбачено, що дивіденди виплачуються за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були його учасниками на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

Товариство виплачує дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Дивіденди можуть виплачуватися у натуральній формі чи вноситися у вигляді реінвестицій у статутний капітал.

Щодо договору поруки

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦКУ за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

При цьому поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦКУ).

Положення ч. 1 ст. 555 ЦКУ зобов'язують поручителя у разі одержання вимоги кредитора повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову – подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в т. ч. ті, що забезпечували його виконання (ч. 1-2 ст. 556 ЦКУ).

Отже, за договором поруки:

1) поручитель відповідає перед кредитором лише за порушення зобов'язання боржником (у разі, якщо боржник не порушує свого зобов'язання перед кредитором, то відповідальність поручителя не настає);

2) до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні (тобто, якщо умовами банківського кредиту боржник повинен виконати своє зобов’язання щодо повернення кредиту грошовими коштами, то й зобов’язання перед поручителем боржник також повинен виконати виключно грошовими коштами).

Щодо заліку зобов’язань

Положення ст. 527 ЦКУ зобов'язують боржника виконати свій обов'язок, а кредитора - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У статті 538 ЦКУ передбачено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Виходячи з викладеного зазначимо, що чинне законодавство України не містить положень щодо заліку зобов’язання за договором поруки дивідендами, що належать засновнику – фізичній особі.