Чи потрібно ФОП на ЄП проводити коригування середнього заробітку при розрахунку відпускних?

Згідно з п. 10 Порядку №100, середній заробіток коригується на коефіцієнт, якщо у розрахунковому періоді (або періоді збереження середнього заробітку) відбувається підвищення тарифних ставок і посадових окладів відповідно до актів законодавства або за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах).

Тобто порядком передбачено, що коригування проводиться тільки, якщо оклад було підвищено або на підставі законодавчого акту (наприклад, зростання мінімальної зарплати), або на підставі колективного договору.

Крім цього, у листі від 04.04.2006 р. №260/13/84-06 Мінсоцполітики наголошує: «у випадку підвищення посадових окладів працівників на підприємстві, в установі, організації, що не відповідає актам законодавства або рішенням, передбаченим у колективних договорах (угодах), коригування середньої заробітної плати як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, не провадиться».

Отже, з цього ніби випливає, якщо  колективний договір відсутній, або у ньому не передбачено обов’язкове зростання окладів за певних умов, та/або якщо підвищення окладів працівників не пов’язано із вимогою законодавства (наприклад, збільшенням мінімального розміру посадового окладу), а здійснюється за самостійним рішенням керівника підприємства, коригувати середній заробіток не потрібно.

Проте Держпраці зауважує, що відсутність колективного договору не є підставою для непроведення коригування заробітної плати при розрахунку відпускних (лист від 17.05.2018 р. №3933/4.1/4.1-ДП-18). Адже ст. 97 КЗпП визначено, зокрема, порядок погодження умов оплати праці при відсутності колективного договору. При цьому власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити питання оплати праці з виборним органом первинної профспілки (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Аналогічних висновків дійшло і Мінсоцполітики у листі від 17.05.2018 р. №838/0/101-18. До того ж, Мінсоцполітики зауважило, що розміри посадових окладів (тарифних ставок), у т. ч. і випадки їх підвищення, можуть встановлюватися в положенні про оплату праці або іншому локальному акті підприємства.

Оскільки коригування середнього заробітку передбачено для того, щоб працівники у випадку підвищення окладів чи тарифних ставок при обчисленні середнього заробітку відповідно до Порядку №100 не втрачали заробітку, на думку Мінсоцполітики, коригування середнього заробітку необхідно проводити і за відсутності колдоговору.

Що стосується госпрозрахункових підприємств та фізосіб-підприємців, то коригування заробітної плати проводять з урахуванням їх фінансових можливостей. Якщо вони не мають можливості провести коригування на коефіцієнт підвищення, приймається рішення про зменшення коефіцієнта коригування. Таке рішення оформлюється наказом (за погодженням з профспілкою або іншим уповноваженим представляти інтереси працівників органом). В наказі слід зазначити причини, які не дозволяють провести коригування в повному обсязі (наприклад, зниження рентабельності, недостатність обігових коштів тощо).

Щодо застосування коефіцієнту підвищення ФОПами

Мінсоцполітики в листі від  10.05.2018 р. №766/0/101-18 зауважує, що норма п.10 Порядку №100 встановлена для того, щоб працівники, в разі підвищення їм окладу, не втрачали в заробітку під час відпустки. Також Мінсоцполітики наголошує (і в коментованому листі також), що дія Порядку №100 поширюється не лише на юросіб, а й на фізичних осіб – роботодавців. 

Тому в цьому листі фахівці Мінсоцполітики  роз’яснили, що на ФОПів теж поширюються норми п. 10 Порядку №100, а також те, що у ФОПів коригування заробітної плати та інших виплат провадиться, так само як і в юросіб, які не є бюджетниками, з урахуванням фінансових можливостей.

Докладно про це див. тут.