• Посилання скопійовано

Невихід працівників через непроходження медогляду: як бути?

Підприємство не має права допускати працівника до роботи без проходження медогляду. На даний час медзакладами не надаються послуги з медогляду. Як бути з такими працівниками? Як оплачувати цей період не виходу на роботу? Як документально оформити?

Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 КЗпП).

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку (ст. 30 Закону про оплату праці).

В цьому випадку, коли працівники не можуть виконувати роботу з причин, що від них не залежать, вважаємо, доцільно оформити простій. Простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У даному випадку - це відсутність медогляду.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця (ст. 34 КЗпП).

Відповідно до ст. 113 КЗпП, час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

 

Документальне оформлення простою

Керівник підприємства або уповноважений ним орган на період простою повинні надати працівникам відповідні вказівки.

Частиною 2 ст. 34 КЗпП передбачено, що в разі простою працівники можуть бути переведені за їхньої згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу.

Таке переведення має відбуватися на тому ж підприємстві, в установі, організації – на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, що знаходиться в тій самій місцевості, – на строк до одного місяця.

Слід зазначити, що відомості про тимчасове переведення на іншу роботу, пов’язане з простоєм на підприємстві, до трудової книжки працівника не вносяться.

На період простою доцільно оформити відповідний акт, у якому фіксуються обґрунтовані причини, що призвели до зупинення роботи, початок і дата можливого поновлення виробничого процесу, наслідки простою, рекомендації щодо шляхів подолання наслідків простою та запобігання таким явищам надалі. 

Акт може бути підписано начальником відповідного структурного підрозділу, керівником служби організації праці та заробітної плати, керівником служби охорони праці, керівником відділу кадрів, керівником юридичної служби, страховим експертом з питань охорони праці та іншими особами. Цей документ має затвердити керівник підприємства. Після цього видається наказ про введення простою, в якому зазначаються:

  • причини простою;
  • перелік підрозділів, що простоюють;
  • період простою;
  • потреба у присутності чи відсутності працівників під час простою на робочому місці;
  • порядок оплати часу простою.

Зверніть увагу, що законодавчо не встановлено, де мають перебувати працівники під час простою: на підприємстві чи поза його межами (наприклад, вдома). Тому безпосередньо керівник підприємства має врегулювати це питання, після чого відповідні положення мають бути внесені до наказу. Крім того, питання присутності чи відсутності на роботі працівників у разі простою бажано внести й до колективного договору та правил внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві.

І не забувайте ознайомити із наказом працівників.

У табелі обліку використання робочого часу типової форми №П-5, затвердженої наказом Держкомстату №489, час простою працівників відображається з кодом «П» («23»).

***

Також читайте:

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Галина Казначей

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Оформлення працівника - сумісника на час декретної відпустки бухгалтера
    Бухгалтер (єдиний) з 18.11.2024 р. йде у відпустку по вагітності та пологах на 126 днів. Далі вона планує вийти на роботу після закінчення лікарняного. На цей період (126 днів) підприємство планує прийняти сумісника на виконання обов'язків бухгалтера. Як оформити такого сумісника? Які потрібні накази, повідомлення до ДПС тощо?
    22.11.2024108
  • Чи може сумісник працювати у суботу?
    Є необхідність взяти на роботу працівника, але він може працювати тільки за сумісництвом і тільки по суботах. Підприємству такий графік роботи підходить. Чи має підприємство в такому разі нараховувати працівнику подвійну ставку, тому що це робота у вихідний? Як правильно скласти графік роботи?
    21.11.202453
  • Виправлення скороченої назви підприємства у трудовій книжці
    При заповненні трудової книжки вказано скорочену назву роботодавця: ТОВ "Квіточка" замість "Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіточка". Чи стане це перешкодою при передаванні відомостей про трудову діяльність працівника в електронному вигляді до ПФУ? Якщо так, то як це виправити, якщо деякі підприємства вже ліквідовані?
    21.11.202437
  • Витрати у відрядженні на оплату користування платними дорогами
    Працівник повернувся з закордонного відрядження та надав нефіскальні чеки з платіжного терміналу за проїзд платними дорогами. Оплата проведена банківською картою та відображена у виписці, яку надав працівник. Чи підлягають такі витрати оподаткуванню ПДФО та ВЗ?
    20.11.2024431
  • Які наслідки, якщо оплатили ДМС для працівника в сумі більше 30% його зарплати?
    У працівника зарплата 39 тис. грн. В липні 2024 оплатили медичне страхування на рік 21000,00 грн. Чи є це додатковим благом та чи треба сплатити ПДФО 18 % та ВЗ 1,5%? Оскільки минув час, які штрафи має сплатити підприємство, якщо зараз оплатимо податки за рахунок працівника? Та чи дійсна зараз пільга 30% по договорам страхування?
    19.11.202427