У разі, коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.
Страхові виплати та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі копії виданого в установленому порядку листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.
У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (п. 30 Порядку №1266).
Максимальна база нарахування ЄСВ дорівнює 15 розмірам мінімальної зарплати. З 01.01.2020 р. - 70 845 грн.
Порядок розрахунку допомоги по вагітності за сумісництвом аналогічний, як і для основного місця роботи. Єдине, що треба пам’ятати про максимальний розмір ЄСВ.
Про розрахунок лікарняних читайте тут, тут та тут.
У розрахунку допомоги по вагітності та пологах бере участь нарахована в розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом зарплата в сумі, що відповідає таким критеріям:
1. входить до бази нарахування ЄСВ (тобто на неї було нараховано ЄСВ);
2. разом із зарплатою, нарахованою за основним місцем роботи працівника, в кожному місяці розрахункового періоду не перевищила максимальну базу ЄСВ.
Виконуємо це за такими кроками:
Крок 1. Визначаємо суми зарплати за сумісництвом, що були нараховані в розрахунковому періоді і увійшли до бази нарахування ЄСВ.
Крок 2. Визначаємо за кожним місяцем розрахункового періоду, визначеного за місцем роботи за сумісництвом, загальну суму зарплати, нарахованої працівнику за основним місцем роботи, на яку нараховували ЄСВ (інформацію беремо з довідки про середню зарплату, наданої з основного місця роботи).
Крок 3. Робимо порівняння загальних місячних сум зарплати з максимальною базою ЄСВ.
Якщо ці суми зарплат за кожним місяцем:
- не перевищують максимальну базу ЄСВ — розрахунок середньоденної зарплати провадимо виходячи з фактичної зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом;
- перевищують максимальну базу ЄСВ — у розрахунку середньої зарплати братиме участь зарплата за сумісництвом в сумі, що дорівнює позитивній різниці між максимальною базою ЄСВ і зарплатою, нарахованою за іншими місцями роботи (за основним місцем роботи).
Якщо згідно з довідкою про середню зарплату в місяцях розрахункового періоду зарплата, що була нарахована за основним місцем дорівнювала максимальній базі ЄСВ, тоді зарплата, нарахована в таких місяцях за місцем роботи за сумісництвом, не братиме участі в розрахунку середньоденної зарплати.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити