Лікарняний під час відрядження за кордоном

Нещасні випадки, що трапилися з працівниками, які перебували у відрядженні за кордоном, розслідують згідно з Порядком № 337, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.*

Відповідно до п. 4 р. ІІІ Інструкції №59, яка має інформативно-довідковий характер для госпрозрахункових підприємств, з дозволу керівника може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні (у разі захворювання, відсутності транспортних квитків, скасування авіарейсів, ремонту транспортного засобу або з інших причин, не залежних від працівника) за наявності підтвердних документів в оригіналі.

Рішення про продовження терміну відрядження керівник приймає після прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи на підставі його доповідної записки, яке оформляється відповідним наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

У разі настання тимчасової непрацездатності у відрядженні застрахована особа має право на матеріальне забезпечення в загальному порядку. Підставою для надання такого забезпечення є належно оформлений листок непрацездатності.

Якщо нещасний випадок (хвороба) сталася під час перебування у відрядженні за кордоном, то працівник має обміняти закордонний документ, що  засвідчує тимчасову непрацездатність громадян України, на листок непрацездатності, що видається за рішенням лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК) медичного закладу або за місцем свого проживання чи роботи.

Обмін здійснюють на підставі перекладених на державну мову й нотаріально засвідчених документів, які підтверджують тимчасову втрату працездатності під час перебування за межами України.

Закордонний документ обмінюють на листок непрацездатності в разі настання таких страхових випадків:

• гострі захворювання й травми;
• загострення хронічних захворювань;
• вагітність та пологи;
• оперативні втручання в разі невідкладних станів;
• лікування згідно з рішенням комісії МОЗ України з питань направлення на лікування за кордон.

Усе це передбачено п. 4 р. ІІІ Інструкції №59, п. 1.12 Інструкції № 455 та роз’яснено у листі ФСС з ТВП у листі від 02.09.2011 р. №2484-07.

Якщо працівник все-таки надасть листок непрацездатності, то такому працівнику слід оплатити:

• витрати на наймання житлового приміщення (крім випадків, коли відряджений працівник перебуває на стаціонарному лікуванні) (абз. 1 п. 9 розд. ІІ Інструкції № 59). Вважаємо, що цю норму можна брати за основу при відрядженні за кордон;
• добові протягом усього часу, поки він не може за станом здоров'я приступити до виконання покладеного на нього службового доручення або повернутися до місця свого постійного проживання (на строк не більше ніж 2 місяці) (абз. 1 п. 9 розд. ІІ Інструкції № 59). Вважаємо, що цю норму можна брати за основу при відрядженні за кордон. Звертаємо увагу, що добові виплачують навіть за вихідні (святкові, неробочі) дні, у які відряджена особа не працювала (лист Мінфіну від 14.05.2015 р. №31-08030-16-10/15972);
• лікарняні за період хвороби, що збігся з відрядженням. У табелі обліку робочого часу їх позначають як "ТН" чи "26" (лист Мінсоцполітики від 15.11.2013 р. №656/18/99-13);
• оплату праці не нижча, від середнього заробітку, за дні тижня за графіком, установленим на підприємстві, яке відрядило працівника, коли працівник у відрядженні не хворів, а працював.

Що ж стосується випадку, коли працівник не надасть листка непрацездатності, то, вважаємо, що в будь-якому випадку роботодавець не має права виплатити лікарняні, втім має оплатити за дні відрядження, коли особа працювала, а ось що стосується решти – добових, витрати на наймання житла, то тут питання дискусійне.

Річ у тім, що в Інструкції №59 немає чіткої прив’язки до того, аби працівник надав саме листок непрацездатності, мова йде про оригінал документу, що підтвердить непрацездатність працівника під час відрядження. Втім, надалі мова про те, що такий документ слід обміняти на листок непрацездатності. Проте рішення про те, чи вважати затримку у відрядженні поважною причиною, чи ні, приймає керівник підприємства.

Оскільки інструкція №59 має лише інформаційно-довідковий характер, та й у ній чітко не прописано на основі яких документів має приймати рішення керівник, вважаємо, що цей момент слід закріпити в Положенні про відрядження (тобто вказати, що рішення керівника може прийматися за наявність іноземних документів, що підтверджують причину затримки без необхідності отримання саме листка непрацездатності) й тоді виплатити добові за час хвороби та витрати на наймання житла. В протилежному випадку, тобто в разі виплати працівнику цих сум без листка непрацездатності та взагалі без будь-яких інших підтвердних документів, що пояснюють причину затримки працівника, вважаємо, існує ризик зі сторони ДФС щодо визнання таких сум додатковим благом, що надане працівнику, з відповідним оподаткуванням.

_________

*Детальніше про розслідування ми писали тут, тут, тут, тут  та тут.