Резерв відпусток є одним з видів забезпечення, а отже, його облік регулюється П(С)БО 11. Згідно з п. 4 П(С)БО 11 забезпечення – це зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.
У свою чергу, залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується). У разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню (п. 18 П(С)БО 11).
Тобто сторнування раніше нарахованого резерву здійснюється лише у разі відсутності ймовірності погашення відповідного зобов’язання в майбутньому, для якого такий резерв створювався.
Тому вважаємо, що у випадку, якщо після сформування резерву підприємство приймає рішення про подальше ненарахування такого резерву, то раніше нарахований залишок не списується, а використовується до повного погашення для покриття відповідних витрат (нарахування відпусток) записом Дт 471 Кт 661.
Новий резерв при цьому вже не нараховується, а решта відпусток, які в подальшому будуть нараховані понад створений раніше резерв, списуються вже на поточні витрати підприємства: Дт 23, 91-94 Кт 66.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись