Сумісництво – це виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).
Мінпраці в листі від 13.10.2004 р. №36-298 наголошує, що якщо у працівника немає основного місця роботи, він не може бути прийнятий на роботу за сумісництвом.
При цьому, щоб працювати за сумісництвом, як за зовнішнім, так і за внутрішнім, працівнику не потрібно запитувати дозволу у свого роботодавця за основним місцем роботи або за іншими місцями роботи. Немає і прямої законодавчої вимоги про повідомлення роботодавців працівником про інші місця роботи. Немає розділів щодо зазначення такої інформації і в затверджених формах кадрових документів (наприклад, в особовій картці працівника).
Отже, працівника за сумісництвом слід приймати на роботу аналогічно, як і за основним місцем роботи. Проте відмінністю є те, що за сумісництвом з нього не вимагається трудова книжка (незважаючи на пряму вимогу ст. 24 КЗпП).
Але за бажанням працівника запис про те, що працівник працює за місцем роботи за сумісництвом, може бути зафіксований у трудовій книжці. Запис здійснюється за основним місцем роботи на підставі завіреної довідки з підприємства, де він працює за сумісництвом.
Також, при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати:
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
- у випадках, передбачених законодавством, - документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без:
- укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу,
- повiдомлення ДФС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабміном.
Отже, коли оформлюється трудовий договір з працівником за сумісництвом, про нього теж слід повідомити до ДФСУ шляхом подання Повідомлення про прийняття.
Однозначно навіть, якщо підприємство не подало своєчасно повідомлення про прийняття, то його слід подати якнайшвидше.
За неподання або несвоєчасне подання повідомлення застосовуються санкції як за інші порушення законодавства про працю (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Так, роботодавця можуть притягнути до відповідальності у вигляді фінансових санкцій (штрафу) у розмірі 1 мінімальної зарплати – 4173 грн (з 1 січня 2019 року).
Таблиця 5 звіту з ЄСВ
Оскільки відбувається укладення нового трудового договору з працівником, в обов’язковому порядку слід подавати таблицю 5 звіту з ЄСВ із зазначенням про прийняття працівників.
Якщо своєчасно не подали таблицю 5 звіту з ЄСВ, слід сформувати звіт, що складатиметься з:
- Переліку таблиць звіту типу «додаткова» за місяць, у якому допустили помилку;
- Таблиці 5 типу «додаткова» за місяць, у якому допустили помилку, де заповнюється інформація щодо дати прийняття працівника.
Відображення сумісників в таблиці 6 звіту з ЄСВ
Водночас, у таблиці 6 інформацію про доходи, нараховані працівнику-суміснику, слід відобразити окремо від інших доходів, у тому числі від доходів, нарахованих за основним місцем роботи, проставивши в графі 22 ознаку «0» (ні), тобто без трудової книжки. А в графі 24 «Ознака неповного робочого часу» – «1» (так).
Тобто, якщо працівник працевлаштований і за основним місцем роботи, і за внутрішнім сумісництвом, то у таблиці 6 відображаємо двома рядками.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити