Запитання:
Згідно з графіком охоронець мав відпрацювати за листопад 140 годин, але був з 1 до 15 числа перебував у відпустці (на цей період було його чотири зміни, по 20 годин кожна). У другій половині місяця він відпрацював всі зміни, а також заміняв іншого охоронця. Всього відпрацьовано 120 годин. Як правильно розрахувати надурочні години (обліковий період - місяць, погодинна оплата праці - 22,41 грн)?
Відповідь:
Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і розрахунковою нормою за цей період (п. 12. Методичних рекомендацій №138).
Календарна норма робочого часу – це нормальне число робочих годин за обліковий період за умови повного використання робочого часу, протягом якого працівник зобов’язаний виконувати свої обов’язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку. Нез’явлення у зв’язку з відпустками, тимчасовою непрацездатністю не враховується в календарній нормі робочого часу.
Розрахункова норма робочого часу використовується як величина, з якою після закінчення облікового періоду порівнюється фактична кількість відпрацьованого часу працівником під час підрахунку перепрацювання норми або не відпрацювання норми.
Форма визначення розрахункової норми робочого часу та відхилень фактичного відпрацьованого часу від розрахункового за обліковий період, як правило, затверджується в наказі щодо запровадження підсумованого обліку робочого часу. Для календарної норми робочого часу передбачається повне використання робочого часу, а для розрахункової - враховуються нез’явлення (див. таблицю).
Порівняльні характеристики норм робочого часу
|
|
Календарна норма |
Розрахункова норма |
|
1 |
Законодавче регулювання |
|
|
|
Регулюється тривалість тижневої роботи, щоденної роботи, установлення та надання вихідних , святкових і неробочих днів (ст. 50, 51, 52, 53, 67, 73 КЗпП) |
Регулюється тривалість тижневої роботи, щоденної роботи, установлення та надання вихідних , святкових і неробочих днів (ст. 50, 51, 52, 53, 67, 73 КЗпП) |
|
2 |
Ключові показники та положення |
|
|
|
Передбачає повне використання робочого часу |
Враховує нез’явлення у зв’язку відпустками, тимчасовою непрацездатністю |
|
3 |
Порядок запровадження та методика |
|
|
|
Підсумований облік робочого часу кожного працівника здійснюється за табелем виходів на роботу та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період. Облік робочого часу по кожному працівнику має провадитись наростаючим підсумком з початку встановленого облікового періоду. Норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем з розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня (чи відповідного скороченого робочого дня) з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів - до 5 годин і напередодні святкових і неробочих днів - на 1 годину. У порядку, встановленому в колективному договорі, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком п'ятиденного робочого тижня. Ураховуючи те, що при п'ятиденному робочому тижні КЗпП не передбачає встановлення конкретної тривалості щоденної роботи, норма робочого часу за обліковий період визначається шляхом множення часу тривалості робочого дня на кількість робочих днів за календарем п'ятиденного робочого тижня, що припадають на цей період, з рівною тривалістю кожного робочого дня, з урахуванням її скорочення напередодні святкових і неробочих днів та вихідними днями в суботу і неділю.
|
Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. При підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключаються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання своїх трудових обов'язків (відпустка, виконання державних або громадських обов'язків, тимчасова непрацездатність тощо). |
|
4 |
Методика розрахунків |
|
|
|
Застосовуються щорічні листи Мінсоцполітики про розрахунок тривалості норми робочого часу за п’ятиденного робочого тижня.
|
Норма тривалості робочого часу, розрахована за графіком п'ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю та тривалості часу роботи протягом кожного робочого дня 8 годин при 40-годинному робочому тижні, враховуючи скорочення робочого часу напередодні святкових та неробочих днів, у першому кварталі 2006 року становитиме 494 години, з них у січні - 159 годин, в лютому - 160 годин, у березні - 175 годин. Працівник у період з 13.03.2006 р. по 21.03.2006 р. (включно) не працював у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, тобто був відсутній на роботі відповідно до чинного законодавства за графіком п'ятиденного робочого тижня 56 годин. У цьому випадку нормальна тривалість робочого часу, яку повинен відпрацювати цей працівник, становитиме в січні - 159 годин, в лютому - 160 годин, в березні - 119 годин (175 - 56), а всього за квартал 438 годин. Якщо працівник фактично відпрацював у січні 176 годин, в лютому - 174 години, а в березні - 102 години, тобто всього за квартал 452 години, то кількість надурочних годин складатиме 14 годин (452 - 438). В іншому випадку нормальна тривалість робочого часу працівника, який приступив до роботи на умовах підсумованого обліку робочого часу з 16 лютого 2006 року, становитиме за графіком роботи п'ятиденного робочого тижня у лютому 72 години, а у березні - 175 годин. За таких умов, якщо працівник, наприклад, відпрацював за підсумованим обліком робочого часу 336 годин, кількість надурочних годин становитиме 89 годин (336 - 72 - 175). |
|
5 |
Коли застосовується |
|
|
|
Для затвердження графіків роботи та визначення розрахункової норми |
У оплаті праці для розрахунку кількості надурочних годин роботи та годин недоопрацьованих до норми робочого часу. |
Відповідно до п. 11 Методичних рекомендацій №138 під час підрахунку надурочних годин робота в святкові дні, проведена понад встановлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена у подвійному розмірі.
Після закінчення облікового періоду оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад установлений робочий час в обліковому періоді (ч. 3 ст. 106 КЗпП).
Отже, для розрахунку у цьому випадку слід йти за таким алгоритмом:
1) Визначити календарну норму робочого часу працівника за місяць;
2) Визначити кількість годин відсутності працівника у зв’язку з відпусткою;
3) Порівняти дві попередні величини й визначити кількість годин, які він мав би відпрацювати, якщо б не було надурочних;
4) Визначити розрахункову норму годин робочого часу з урахуванням годин неявок у зв’язку з відпусткою;
5) Порівняти величини з п. 3 та п. 4.
Приклад:
1. Як випливає із запитання, календарна норма робочого часу складає 140 годин.
2. Кількість годин відсутності у зв’язку з відпусткою – 80 год (20 годин * 4 зміни).
3. Норма робочого часу складає 60 годин (140 годин - 80 годин).
4. Розрахункова норма робочого часу складає 120 годин.
5. Порівнюємо фактично відпрацьований час із тим часом, який би він відпрацював, якщо б не було наднормових: 120 годин – 60 годин = 60 годин.
Отже, наднормових годин 60. Їх необхідно оплатити в подвійному розмірі в сумі 2 689,20 грн = 60 годин * (22,41 грн/год *2).
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити