Оподатковуваним доходом нотаріуса (особи, що проводить незалежну професійну діяльність) вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (пп. 178.3 ПКУ).
ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для фізособи, які здійснюють незалежну діяльність.
Для визначення переліку витрат, які можуть бути враховані при обчисленні оподатковуваного доходу доцільно скористатися узагальнюючими податковими консультаціями, затвердженими наказом ДПС України від 24.12.2012 р. №1185, наказами Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 р. №884 та від 30.12.2013 р. №885.
У наведеному переліку відсутня така стаття витрат, як витрати на відрядження, зокрема добові та пальне. До того ж поняття «відрядження» стосується виключно найманих працівників та членів керівних органів підприємств, установ, організацій, а не самої самозайнятої особи. У самого нотаріуса відрядження не може бути, бо він не наймана особа у самого себе. По суті це поїздки нотаріуса, пов’язані з його діяльністю, і головною задачею стає доведення зв’язку такої поїздки з діяльністю нотаріуса.
Проте, Наказом №1185 передбачено, що до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені витрати на проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; навчання в школі молодого нотаріуса.
І ось у такі статті витрат можливо включити і витрати на поїздки, які були пов’язані з цими витратами.
Основним критерієм для обґрунтування витрат, що зменшують дохід для визначення об'єкта оподаткування, є їх належність та необхідність для провадження незалежної професійної діяльності (див. ІПК від 24.10.2024 р. №4952/ІПК/99-00-24-03-03).
Тобто якщо нотаріус зможе підтвердити необхідність таких поїздок для провадження незалежної професійної діяльності, то можна включити їх у витрати за умови документального підтвердження.
Щодо документального підтвердження, то фактичні витрати на пальне визначаються за подорожнім листом. Також читайте наші матеріали щодо заповнення та використання подорожнього листа тут, тут і тут. Проте такі витрати мають бути оплаченими. І тільки за умови наявності оплати можуть бути включені у витрати у сумі фактично понесеній на отримання відповідних доходів.
Щодо добових: підтвердними документами щодо добових є наказ на відрядження та подорожній лист, які фіксують дату початку та закінчення відрядження. Але це актуально виключно для відряджень найманих працівників. Самому собі добові нотаріус виплачувати не може, оскільки це його особисті витрати.
ПКУ не містить обмежень щодо включення документально підтверджених витрат на відрядження, але це стосується виключно найманих працівників та членів керівних органів підприємств, установ, організацій – так прямо написано у пп. 170.9.1 ПКУ. Однак немає додаткових роз’яснень податківців щодо цього питання у разі службових поїздок самозайнятої особи, тому ризик невизначеності достатньо високий. На нашу думку, самозайнятій особі потрібно звернутися за ІПК з цього приводу, надавши документи для оцінки належності та необхідності витрат на службові поїздки для провадження незалежної професійної діяльності.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити