• Посилання скопійовано

Чи можна прийняти охоронця за цивільно-правовим договором?

Чи потрібно оформлювати трудові відносини з охоронцем приміщення чи можна заключити із ним договір ЦПХ? Чи можна в трудовому договорі прописувати погодинну оплату праці? Які нюанси оплати ЄСВ, якщо сторож має інвалідність ІІІ групи?

Загальне визначення цивільно-правового договору подається у ст. 626 ЦКУ: договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. Тобто, він застосовується для реалізації визначених за обсягом, найчастіше разових робіт. Кожна з яких вимагає складання первинного документу – як правило, акту про приймання-передачу виконаних робіт. При цьому, підрядник на відміну від працівника не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.

Тож, оскільки Ви бажаєте, щоб ваші охоронці та сторожи виконували роботу за графіком, який встановлюєте Ви, і Ви надаєте їм робоче місце (можливо, і ще якесь майно) для виконання ними обов’язків, та ще і бажаєте встановити не фіксовану, а погодинну оплату такої праці, то,  на нашу думку, із охоронцями та сторожами краще укладати саме трудові договори, а не договори цивільно-правового характеру. Щоб уникнути ризику перекваліфікації цивільно-правових договорів у трудові при перевірці та штрафів, які така перекваліфікація потягне за собою.

 

Погодинна оплата праці

Погодинна оплата праці є однією із систем почасової форми оплати праці і передбачає нарахування працівникам заробітної плати виходячи з погодинної тарифної ставки і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період.

Обов'язковою умовою застосування погодинної оплати праці є дотримання нормальної тривалості робочого часу працівників, яка встановлена ст. 50 КЗпП та не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Тож законодавство дозволяє застосовувати погодинну оплату праці за дотриманням нормальної тривалості робочого часу.

 

ЄСВ

Згідно з ч. 1 п. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, ЄСВ нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, однак не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (3723*22%=819,06).

Та ця вимога не стосується працівників-сумісників. Для них ставка 22% застосовується до фактично нарахованої їм зарплати (в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ).

Також, така вимога не встановлюється для працівників - інвалідів. По таким співробітникам нарахування ЄСВ здійснюється на суми фактично нарахованої зарплати у розмірі 8,41% без застосування мінімального страхового внеску. Про це ми писали тут>> 

 

Оплата за роботу у нічні години

Варто зауважити, згідно зі ст. 108 КЗпП, робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. При цьому нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку. Про це ми докладно писали тут>>

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Не проведено інвентаризацію резерву відпусток у 2023 році: які наслідки?
    У І кварталі 2024 року було використано відпусток за 2023 рік більше, ніж нараховано резерву в 2023 р., тобто на кінець 2023 року не проведена інвентаризація резерву відпусток, не визначено кількість днів невикористаних днів відпустки, відповідно немає залишку резерву в балансі. Фактично це проведено і нараховано в І кварталі 2024 р. Як виправити помилку, щоб витрати по резерву відпусток 2023 р. зарахувати в 2024 р.?
    29.04.202449
  • Звільнення та прийняття на роботу в одному місяці: складаємо додаток 1 єдиної звітності?
    Працівник в одному місяці був звільнений (з ознакою наявності трудової книжки) , а наступного дня знову прийнятий на неповний робочий час за сумісництвом без наявності трудової книжки. Як показати такі зміни в графі 14 додатку 1 – кількість днів перебування у трудових відносинах?
    26.04.202493
  • Як при звільненні працівника утримати відпускні, що були виплачені йому наперед?
    Внаслідок помилки в підрахунку кількості днів відпустки, на які має право працівник, в 2024 він «відпочив наперед» на 16 календарних днів. Тепер раптово написав заяву на звільнення день в день, і на роботу більше не виходить. Чи відноситься така помилка до лічильної і яким чином можна утримати/повернути законним шляхом з працівника кошти за незароблені дні щорічної основної відпустки?
    26.04.2024475
  • Оплата дня огляду на МСЕК під час тривалого лікарняного
    Працівник перебував на лікарняному з 18.12.2023 р. до 11.04.2024 р. включно. З 11.04.2024 р. йому надано другу групу інвалідності (надав довідку МСЕК). Чи підлягає оплаті останній день лікарняного (11 квітня), який також є і датою присвоєння інвалідності?
    25.04.202446
  • Допомога на лікування працівника під час призупинення з ним дії трудового договору
    Чи може працівник, з яким призупинено дію трудового договору, отримати від підприємства допомогу на лікування у вигляді оплати послуг медичному закладу? Які податкові наслідки у разі отримання такої допомоги?
    22.04.202429