Відповідно до ст. 65 ГКУ, якщо власник або уповноважений ним орган наймає керівника підприємства, то з ним укладається договір (контракт).
Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства – виплачувати йому заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ч. 1 ст. 21 КЗпП).
Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу (ст. 1 Закону про оплату праці).
Відповідно до ст. 95 КЗпП та ст. 3 Закону про оплату праці найманому працівнику не можуть виплачувати зарплату нижче за мінімальний розмір.
Отже, директору підприємства мають виплачувати зарплату, не менше розміру мінімальної зарплати, встановленим законодавством, за повністю відпрацьовану норму часу.
Якщо засновник підприємства приймає рішення виконувати обов’язки директора без нарахування заробітної плати та за умови що таке підприємство не веде господарської діяльності, то він має право прийняти рішення не нараховувати собі заробітну плату і, відповідно, оскільки відсутня база нарахування, не сплачувати ЄСВ та не подавати обов’язкову звітність.
Коротко, про звіт з ЄСВ: п. 11 розділу ІІ Порядку №435 визначено: якщо юридичні або фізичні особи-підприємці не використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, звіт за найманих працівників до фіскальних органів не подається.
У разі, якщо обов’язки директора виконує особа, яка не є засновником такого підприємства, а працює на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, такому директору потрібно здійснювати нарахування заробітної плати незалежно від того, чи є це основним місцем роботи, чи це робота за сумісництвом, оскільки, не нараховуючи заробітну плату відбувається порушення трудового законодавства.
При цьому якщо директор підприємства не є засновником і працює за сумісництвом, то до такої найманої особи не застосовується норма ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ щодо нарахування ЄСВ на рівні мінімального страхового внеску. У такому випадку ЄСВ нараховується на фактично нараховану суму зарплати.
Будьте уважні, якщо засновник не є директором, лише тоді можна не нараховувати зарплату. Тобто директора можна звільнити, тоді він буде лише засновником, а засновник - не найманий працівник, отже, й зарплату йому не потрібно нараховувати.
Щодо звіту з ЄСВ та №1ДФ, якщо на підприємстві немає найманих працівників й не нараховується зарплата, «порожні» звіти не подаються, оскільки це не передбачено чинним законодавством.
Докладно на цю тему писали тут>>
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити