Розраховуємо коефіцієнт коригування середнього заробітку при розрахунку відпускних за травень та вересень 2017 року

Згідно  з п. 10 Порядку №100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при  обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. При цьому, як випливає з листа Мінсоцполітики від 20.04.2017 р. №1227/0/101-17/282 зменшення окладу працівника не впливає на розрахунок коефіцієнту підвищення. 

Коефіцієнт розраховується шляхом діленням окладу після підвищення на старий оклад. При цьому, якщо в розрахунковому періоду відбувалось декілька підвищень окладу – коефіцієнти за відповідні періоди перемножуються. 

Коригування не застосовується якщо зміна тарифної ставки відбувається в зв’язку з переведенням працівника на вище оплачувану посаду, або в зв’язку з присвоєнням йому вищого розряду.

Крім цього, у листі від 04.04.2006 р. №260/13/84-06 Мінсоцполітики наголошує: у випадку підвищення посадових окладів працівників на підприємстві, в установі, організації, що не відповідає актам законодавства або рішенням, передбаченим у колективних договорах (угодах), коригування середньої заробітної плати як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, не провадиться. Тому, якщо на підприємстві немає колективного договору, або в ньому не передбачено обов’язкове зростання окладів за певних умов та/або якщо підвищення окладів працівників не пов’язано із вимогою законодавства (наприклад, збільшенням мінімального розміру посадового окладу), а здійснюється за самостійним рішенням підприємства, коригувати середній заробіток не потрібно. 

Але на добровільних засадах таке підприємство може коригувати середній заробіток. 

Як зазначають Мінсоцполітики у листі від 27.10.2016 р. №1491/13/8416 на госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Порядком передбачена можливість зменшення коефіцієнта коригування. Наказ про зменшення коефіцієнта коригування для всіх працівників підприємства погоджується з профспілковим комітетом або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Однак, повне не проведення такого коригування, на їх думку, є порушенням законодавства про працю.

Отже, підприємство може самостійно встановити розмір такого коефіцієнту у розмірі, однак таке рішення повинно бути обґрунтовано з точки зору фінансових можливостей такого підприємства.

Згідно з пп. 1.6.2 Інструкції №5  зі статистики заробітної плати, якщо заробітна плата нараховується за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вона відображається у фонді оплати того місяця, в якому була нарахована.

Отже, суму донарахованої  заробітної плати слід включити до фонду оплати праці за місяць, в якому здійснюється виправлення. Бухгалтерські записи щодо донарахування сум заробітної плати, ПДФО, ЄСВ і ВЗ здійснюються тими ж проводками, що і з нарахування зарплати, податків і зборів за звітний період.

Коригувати звітність (звіт із ЄСВ  і розрахунок за ф. №1ДФ) не потрібно: донараховані суми будуть відображені у звітах за поточний період. Варто пам’ятати про деякі нюанси заповнення, пов’язані з тим, що працівник уже звільнився. Зокрема, в таблиці 6 додатка Д4 графу 15 «Кількість календарних днів перебування в трудових/ЦП відносинах протягом звітного місяця» заповнювати не потрібно,  в графі 22 «Ознака наявності трудової книжки (1 — так, 0 — ні), слід проставити «0», а в графі 10 «Код типу нарахувань» - «1» Крім того донараховані суми зарплати, ПДФО та ВЗ потрібно буде відобразити в розрахунку за ф. №1ДФ за поточний  квартал  з ознакою доходу «101».