Дотримання мінімальних держгарантій з оплати праці
Роботодавець зобов’язаний щомісяця нараховувати працівнику із повним робочим днем заробітну плату, що не менше, ніж мінімальний розмір (у 2017 році - 3200 грн), яка може складатися з окладу, систематичних премій, інших постійних доплат (окрім доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат).
Це передбачено новою статтею 3-1 Закону про оплату праці. І виконувати її потрібно буде як юрособам, так і на фізособам - роботодавцям.
Таке правило не буде працювати у випадках укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником в повному обсязі місячної/годинної норми праці!
У цих випадках мінімальна заробітна плата виплачуватиметься пропорційно до виконаної норми праці. Це прямо виходить із норм ч. 2 ст. 56 КЗпП, ч. 5 ст. 3-1 Закону про оплату праці.
Про встановлення неповної тривалості робочого часу працівникам з інвалідністю ми говорили тут.
Тобто, якщо працівник-інвалід працює на 0,5 ставки, то аби підприємство дотримувалося мінімальних держгарантій із заробітної плати не нижче мінімальної з 01.01.2017 року, таке підприємство має нарахувати такому працівнику зарплату не нижчу як 1600 грн (3200 грн х 0,5). З 01.01.2017 р. заробітна плата у розмірі 850 грн (яка була у працівника в 2016 р.) може нараховуватись йому за роботу на 0,25 ставки або менше. Отже, якщо робочий час працівника буде скорочено удвічі – до 0,25 ставки, то тоді рівень зарплати не може бути нижчим від 800 грн (3200 грн х 0,25 = 800 грн), але й працювати він буде удвічі менше. Якщо не дотримуватись цих пропорцій між робочим часом та рівнем оплати праці, на підприємство чекає відповідальність за недотримання мінімальних гарантій із мінімальної зарплати – 10 розмірів мінзарплати встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (у 2017 році – це 32000 грн).
Крім цього, варто зауважити, що що прем’єр-міністр застерігає роботодавців від зловживань, наприклад, щодо оформлення працівника на півставки, неповний робочий день й говорить про відповідальність роботодавця при виявлені неспівпадіння у тому, що людина працює повний робочий день, а оформлена як на неповний.
Нагадаємо, згідно з оновленою нормою ст. 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві - у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
ЄСВ
Якщо розмір заробітної плати працівника – інваліда, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовуються ставки 8,41%, 5,3% та 5,5%, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, то нарахування ЄСВ здійснюється роботодавцем із суми фактично нарахованої заробітної плати такому працівнику. Таке роз’яснення фахівці ДФС міститься у підкатегорії 301.04.01 ресурсу «ЗІР»*.
* Запитання: На яку суму заробітної плати працівника – інваліда, який працює на підприємстві, в установі або організації, нараховується ЄВ, якщо її розмір не перевищує розміру мінімальної заробітної плати?
Таким чином, якщо інвалід працюватиме на 0,5 ставки, то йому має бути нарахована заробітна плата у розмірі не нижчому ніж 1600 грн. Саме із цієї суми й має нараховуватися ЄСВ за ставкою 8,41% – 134,56 грн. Якщо ж ставка становитиме 0,25 – тоді зарплата щонайменше має бути 800 грн, відповідно сума ЄСВ – 67,28 грн (800 грн х 8,41%).