• Посилання скопійовано

Цілодобова праця: як правильно нараховувати зарплату і заповнювати табель?

Охоронна компанія працює цілодобово. В штаті 100 охоронників, з них спочатку 50 приїжджають на тиждень на роботу і працюють цілий тиждень, живуть у тимчасових будівлях та спорудах (охоронні пости), там відпочивають і харчуються. Наступний тиждень - інші 50. І так чергуються. Як правильно нараховувати зарплату і заповнювати табель?

Наведений у запитанні графік роботи є неприпустимим, адже йдеться про істотні порушення законодавства про працю. Працівники не можуть працювати цілодобово тиждень (7 днів) без відпочинку. Із запитання зрозуміло, що це не так: працівники відпочивають і мають перерви на обід, отже, вважати увесь тиждень, протягом якого вони працюють, робочим часом працівників, невірно. 

 Адже при цьому порушується правило щодо нормальної тривалості робочого часу 40 годин на тиждень (ст. 50 КзПП). Відповідно ж до ст. 59 КзПП, тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою за подвійну тривалість часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється.

Для організації цілодобової роботи з метою дотримання чинного законодавства практика виробила традиційну схему організації змін: "доба-через три". Адже працівники повинні мати не лише міжзмінний відпочинок, але і вихідні дні, які таким чином розподіляються в робочому графіку між добовими змінами. І цей режим роботи має відповідно табелюватися. Тобто, в табелі обліку робочого часу мають зазначатися фактично відпрацьовані працівниками години, а також дні (години) їх відпочинку. 

Існує також графік роботи через день, при якому організуються робочі зміни по 11,5 годин на добу. Оскільки доба складається з 24 годин, вона умовно розділяється на дві частини (по 12 годин), із яких по 30 хвилин працівникам надається обідня перерва (час відпочинку). При цьому, якщо на посту працює приміром два працівники, то протягом обідньої перерви на роботі залишається одна особа (тобто перерва повинна надаватися обом працівникам у різний час). 

Деякі підприємства організують роботу за майже аналогічною схемою, але робочі зміни організуються по 11,5 годин на добу за схемою: "тиждень-через тиждень". Працівник працює зміну: 7 днів по 11,5 годин, після того відпочиває 7 днів. Водночас при цьому порушується наведене вище правило щодо тривалості міжзмінного відпочинку (ст. 59 КзПП). Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. №138, говориться про те, що в окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку може бути скорочена, але не менше як 12 годин на добу. Порядок запровадження підсумованого обліку робочого часу визначено ст. 61 КзПП та роз’яснено у названих Методрекомендаціях.

Звернімо увагу на те, що в разі коли працівники підприємства регулярно працюють понад нормальну тривалість робочого часу (40 годин на тиждень або відповідна цій нормі місячна тривалість робочого часу), то, як правило, єдиним правильним способом організувати їх працю є впровадження внутрішнього сумісництва. Адже підприємство не може завчасно планувати регулярне залучення працівників до надурочних робіт (навіть із подвійною оплатою). Це порушення трудового законодавства!

Якщо ж працівники оформлені наприклад на 1,5 ставки (1 ставка – основна та 0,5 ставки – сумісництво), то норма тривалості робочого часу для них відповідно збільшується в 1,5 рази.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Кравчук Олексій, д.ю.н., аудитор

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Оплата праці

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Оплата праці»

  • Чи обов'язково має бути зарплата 20 000 грн, якщо підприємство отримало статус критично важливого?
    Підприємству надали статус критичного. Щоб цей статус не втратити, чи потрібно нараховувати надалі середню зарплату по підприємству 20 тис. грн і чи потрібно нараховувати не менше 20 тис. грн тільки заброньованим чи всім військовозабов'язаним?
    24.03.20253 2861
  • Індексація зарплати на новоствореній фірмі
    На фірмі, створеній 10.05.2024 р., робочі місця створені 31.05.2024 та 31.07.2024 р. Чи індексувати зарплату в листопаді та грудні, якщо оклади від 12000,00 грн?
    17.12.2024555
  • Виплата зарплати працівника сторонній особі
    У зв'язку із арештом рахунків, працівник звернувся із проханням виплатити його зарплату (100% суми) третій особі. Чи має право підприємство виплатити його зарплату третій особі? Які податкові наслідки для підприємства можуть виникнути у разі такої виплати: родичу 1 ступеня спорідненості, сторонній особі? Як правильно відобразити дану виплату в додатках Д1, Д4 єдиної звітності?
    12.12.20241 332
  • Зменшення зарплати працівникам через фінансовий стан підприємства
    Які є варіанти зменшення зарплати працівникам на постійній основі, у зв'язку із тяжким фінансовим станом компанії (великі збитки) та поступовим зменшенням обсягів продажів? Чи є у період воєнного стану якісь особливості?
    25.11.20241 030
  • Оподаткування МД на лікування дитини працівника
    У працівника є дитина з інвалідністю, якій необхідна операція. Підприємство надає матеріальну допомогу на лікування дитини. Чи потрібно "прив’язувати" виплату цієї допомоги до відпустки працівника? Чи можна виплачувати в інший період? Як оподатковується ця матеріальна допомога? Чи обмежується розмір цієї допомоги?
    08.10.202458