Наведений у запитанні графік роботи є неприпустимим, адже йдеться про істотні порушення законодавства про працю. Працівники не можуть працювати цілодобово тиждень (7 днів) без відпочинку. Із запитання зрозуміло, що це не так: працівники відпочивають і мають перерви на обід, отже, вважати увесь тиждень, протягом якого вони працюють, робочим часом працівників, невірно.
Адже при цьому порушується правило щодо нормальної тривалості робочого часу 40 годин на тиждень (ст. 50 КзПП). Відповідно ж до ст. 59 КзПП, тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою за подвійну тривалість часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється.
Для організації цілодобової роботи з метою дотримання чинного законодавства практика виробила традиційну схему організації змін: "доба-через три". Адже працівники повинні мати не лише міжзмінний відпочинок, але і вихідні дні, які таким чином розподіляються в робочому графіку між добовими змінами. І цей режим роботи має відповідно табелюватися. Тобто, в табелі обліку робочого часу мають зазначатися фактично відпрацьовані працівниками години, а також дні (години) їх відпочинку.
Існує також графік роботи через день, при якому організуються робочі зміни по 11,5 годин на добу. Оскільки доба складається з 24 годин, вона умовно розділяється на дві частини (по 12 годин), із яких по 30 хвилин працівникам надається обідня перерва (час відпочинку). При цьому, якщо на посту працює приміром два працівники, то протягом обідньої перерви на роботі залишається одна особа (тобто перерва повинна надаватися обом працівникам у різний час).
Деякі підприємства організують роботу за майже аналогічною схемою, але робочі зміни організуються по 11,5 годин на добу за схемою: "тиждень-через тиждень". Працівник працює зміну: 7 днів по 11,5 годин, після того відпочиває 7 днів. Водночас при цьому порушується наведене вище правило щодо тривалості міжзмінного відпочинку (ст. 59 КзПП). Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. №138, говориться про те, що в окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку може бути скорочена, але не менше як 12 годин на добу. Порядок запровадження підсумованого обліку робочого часу визначено ст. 61 КзПП та роз’яснено у названих Методрекомендаціях.
Звернімо увагу на те, що в разі коли працівники підприємства регулярно працюють понад нормальну тривалість робочого часу (40 годин на тиждень або відповідна цій нормі місячна тривалість робочого часу), то, як правило, єдиним правильним способом організувати їх працю є впровадження внутрішнього сумісництва. Адже підприємство не може завчасно планувати регулярне залучення працівників до надурочних робіт (навіть із подвійною оплатою). Це порушення трудового законодавства!
Якщо ж працівники оформлені наприклад на 1,5 ставки (1 ставка – основна та 0,5 ставки – сумісництво), то норма тривалості робочого часу для них відповідно збільшується в 1,5 рази.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити