• Посилання скопійовано

Арешт коштів підприємства: що зі спецрахунком для лікарняних?

У підприємства заарештовано всі рахунки. В обліку нарахування лікарняних було проведено до арешту рахунків, а інформацію відображено у ф. №1ДФ та звіті з ЄСВ. Але виплатити лікарняні не встигли. Згодом арешт з рахунків знято. Яка відповідальність за несвоєчасну виплату лікарняних?

Запитання: У підприємства протягом півроку заарештовано всі рахунки у т.ч. й спецрахунок для виплати лікарняних. В обліку нарахування лікарняних та відповідно й утримання з них ЄСВ, ПДФО та військовий збір, а також й нарахування ЄСВ на суму лікарняних,  було проведено ще до арешту рахунків. Відповідно інформацію було відображено у ф. №1ДФ та звіті з ЄСВ. Але виплатити лікарняні підприємство не встигло до арешту. У квітні 2016 р. знято арешт з рахунків. Яку відповідальність несе підприємство за несвоєчасну виплату лікарняних?

Відповідь:

Порядок фінансування виплат за рахунок Фонду

Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності затверджено постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 р. № 26 (далі — Порядок № 26). Він  визначає умови фінансування Фондом страхувальників-роботодавців для надання ними допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи допомогу по догляду за хворою дитиною).

Робочі органи Фонду повинні перерахувати кошти на окремий поточний рахунок страхувальника в сумі, зазначеній у заяві-розрахунку, протягом 10 робочих днів після її надходження (п. 8 Порядку № 1266).

У заяві-розрахунку страхувальник має зазначити номер окремого поточного рахунка, відкритого в банку в порядку, установленому НБУ.

Після надходження коштів страхувальник-роботодавець зобов’язаний виплатити відповідне матеріальне забезпечення, призначене застрахованим особам у визначені законом строки (п. 9 Порядку № 1266). Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати. Це правило встановлено п. 2 ст. 32 Закону №1105, у його редакції, яка діє з 01.01.2015 р.

Зараховані на окремий поточний рахунок підприємства в банку грошові кошти можуть бути використані страхувальником-роботодавцем виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Вони не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих й інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону (абз. 4 ч. 2 ст. 34 Закону № 1105). На підставі цієї норми Закону можна стверджувати, що арештовувати цей рахунок не мали права. 

Щодо цього питання є відповідний лист Київського міського відділення ФСС з ТВП «Щодо недопущення накладення територіальними органами ДВС м. Києва арешту на окремі рахунки підприємств – боржників» від 01.07.2013 р. №2186-07.

І тому підприємство повинно було звернутися до суду, просячи визнати недійсною постанову про накладення арешту на кошти та зобов’язати  зняти арешт зі такого рахунку.

Тим не менш, якщо навіть арешт з рахунку згодом буде знято, як очевидно з наведеного запитання, буде затримка у виплаті лікарняних. Втім, якщо підприємство зверталося до контролюючих органів та до суду із тим, щоб зняти такий арешт, принаймні, у підприємство будуть  докази про те, що воно бажало здійснити своєчасно виплату лікарняних за рахунок ФСС з ТВП своїм працівникам.

Відповідальність. Згідно зі ст. 18 Закону №1105 у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми. Чи буде вважатися затримка у строках виплати лікарняних таким порушенням, буде встановлюватися ФСС при перевірках. На сьогодні порядок використання страхових коштів затверджено ст. 34 Закону №1105. Нагадаємо, що мораторій на перевірки не стосується ФСС, тож у будь-який момент ФСС можна прийти на перевірку. З цього приводу нещодавно була новина>>>.

Зверніть увагу! Відповідно до п. 8 ст. 15 Закону №1105 право застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи від імені Фонду мають директор виконавчої дирекції Фонду та його заступники, керівники робочих органів Фонду та їх заступники.

Оскільки утримання ПДФО, військового збору та ЄСВ (нарахування та утримання) було проведено в обліку своєчасно у липні 2015 року та відображено у звіті з ЄСВ та у ф. №1ДФ, то перераховувати ПДФО, військового збору та ЄСВ  за новими ставками не має потреби, але вони не були своєчасно сплачені до бюджету (якщо підприємство не сплатило їх за рахунок власних коштів, але вчасно). Тому при сплаті до бюджету ПДФО, військового збору та ЄСВ після зняття з арешту відповідного розрахункового рахунку на підприємство очікує відповідальність у вигляді штрафних санкцій. Детальніше про це можна прочитати у консультації: Відповідальність за невиплату зарплати.

Оскільки вже минуло багато часу від дати зарахування коштів для виплати лікарняних, то слід негайно після зняття арешту виплатити належну суму лікарняних відповідному працівнику.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Русанова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Оплата праці

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Оплата праці»

  • Чи обов'язково має бути зарплата 20 000 грн, якщо підприємство отримало статус критично важливого?
    Підприємству надали статус критичного. Щоб цей статус не втратити, чи потрібно нараховувати надалі середню зарплату по підприємству 20 тис. грн і чи потрібно нараховувати не менше 20 тис. грн тільки заброньованим чи всім військовозабов'язаним?
    24.03.20253 1761
  • Індексація зарплати на новоствореній фірмі
    На фірмі, створеній 10.05.2024 р., робочі місця створені 31.05.2024 та 31.07.2024 р. Чи індексувати зарплату в листопаді та грудні, якщо оклади від 12000,00 грн?
    17.12.2024554
  • Виплата зарплати працівника сторонній особі
    У зв'язку із арештом рахунків, працівник звернувся із проханням виплатити його зарплату (100% суми) третій особі. Чи має право підприємство виплатити його зарплату третій особі? Які податкові наслідки для підприємства можуть виникнути у разі такої виплати: родичу 1 ступеня спорідненості, сторонній особі? Як правильно відобразити дану виплату в додатках Д1, Д4 єдиної звітності?
    12.12.20241 278
  • Зменшення зарплати працівникам через фінансовий стан підприємства
    Які є варіанти зменшення зарплати працівникам на постійній основі, у зв'язку із тяжким фінансовим станом компанії (великі збитки) та поступовим зменшенням обсягів продажів? Чи є у період воєнного стану якісь особливості?
    25.11.20241 012
  • Оподаткування МД на лікування дитини працівника
    У працівника є дитина з інвалідністю, якій необхідна операція. Підприємство надає матеріальну допомогу на лікування дитини. Чи потрібно "прив’язувати" виплату цієї допомоги до відпустки працівника? Чи можна виплачувати в інший період? Як оподатковується ця матеріальна допомога? Чи обмежується розмір цієї допомоги?
    08.10.202455