Проблема відображення в обліку відшкодування витрат на відрядження, а саме транспортних квитків в електронній формі, не нова, і МФУ неодноразово до неї звертався у своїх роз'ясненнях.
Донедавна електронні квитки застосовувалися лише в авіаперевезеннях, тож і роз'яснення стосувалися саме них. Так, у листі від 25.05.2010 р. №31-18030-07-21/12414 Мінфін наголошував, що документами, які підтверджують право на відшкодування витрат на придбання електронного авіаквитка, є такий пакет документів: оригінал розрахункового документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції у готівковій або безготівковій формі, роздрук на папері маршруту електронного авіаквитка та електронного купона з номером електронного квитка, оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира (аналогічна вимога була затверджена у п. 12 розділу II і п. 11 розділу III Iнструкції №59 у редакції, яка набрала чинності з 01.04.2011 р.).
Але ось наказом від 19.07.2013 р. №667 (чинний з 30.08.2013 р.) Мінфін вніс чергові зміни до Iнструкції №59.
У цих змінах до п. 12 розділу II і п. 11 розділу III Iнструкції №59 зазначається, що: у разі використання електронного проїзного/перевізного документа на поїзд підставою для відшкодування витрат на його придбання є роздрукований на паперовому носії посадочний документ (у разі перевезення багажу — роздрукований на паперовому носії перевізний документ; у разі окремого замовлення послуги (зокрема, послуги з користування комплектом постільних речей, резервування місць) — роздрукований на паперовому носії документ на послуги) (1).
Хоча Iнструкція №59 є обов'язковою для виконання лише для юросіб, які фінансуються за рахунок бюджету, решта платників податків можуть використовувати її норми, які наразі мають для них рекомендаційний характер. Отже, небюджетні СГД можуть прописати правила відшкодування вартості електронних квитків та підтвердження понесених витрат відповідно до норм Iнструкції №59 у колективному договорі або у положення (наказі) про відрядження.
До речі, нагадаємо платникам ПДВ про процедуру підтвердження права на податковий кредит з ПДВ за електронними квитками. У листі від 25.07.2011 р. №7623/10/31-606 ДПАУ в м. Києві висловила свою точку зору. А саме: враховуючи те, що електронний квиток — це електронний документ, що не має матеріальної форми, він не може бути підставою для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених платником податку при його придбанні. А з метою правильності визначення суми ПДВ, яку можливо віднести до податкового кредиту, покупець транспортного квитка має право відповідно до п. 201.1 та п. 201.10 ПКУ звернутися до продавця квитка з вимогою надати йому податкову накладну, а продавець, своєю чергою, зобов'язаний на таку вимогу її надати. Цікаво, чи зміниться точка зору Міндоходів з цього приводу, враховуючи зміну статусу посадочного документа на потяг? Чекатимемо на наступні роз'яснення.
-----------------(1)--------------
Ці зміни спричинені наміром Укрзалізниці протягом найближчого часу (до кінця 2013 р.) впровадити електронні квитки на всі потяги внутрішнього сполучення. Але вже і зараз (з 23.07.2013 р.) для потягів «Iнтерсіті+» та потяга №38 «Київ — Донецьк» Укрзалізницею було запроваджено продаж електронних квитків.
------------------------------------
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись