Чи доплачувати суміснику за вечірні години роботи?

У листі Мінсоцполітики від 28.03.2013 р. №2-1/06/187-13 зазначається, що порушення обмежень на сумісництво, встановлених законодавством, колективним або трудовим договором, є підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, аж до звільнення з роботи. У п. 2 Постанови №245 зазначається, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день.

Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Однак це обмеження поширюються на працівників державних підприємств, установ та організацій. Тож, якщо працівник працює лише у роботодавців недержавної форми власності, кількість годин, які він може відпрацювати сумарно, нічим не обмежена. Знають про це і контролери. Зокрема, у листі Мінсоцполітики від 16.01.2003 р. №06/2-4/6 зазначається, що ст. 21 КЗпП не встановлено обмеження ні за кількістю трудових договорів про роботу за сумісництвом, які можуть укладати працівники, ні за тривалістю роботи, яку працівник поєднує з основною.

У випадках коли йдеться про бюджетні або інші публічні кошти, встановлення факту порушення згаданого обмеження за Постановою №245 перевіркою з боку державних аудиторів або посадових осіб відомчого контролю може потягнути за собою вимоги повернути кошти або їх частину як такі, що одержані неправомірно. Ця вимога може стосуватися не лише працівника, а, наприклад, керівника підприємства, організації – за порушення порядку цільового використання коштів.

Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 р. №489. У табелі обліку використання робочого часу робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, у тому числі надурочні, вечірні, нічні години роботи, а також години роботи у святкові та неробочі дні та ін. За роботу у нічний час працівники отримують підвищену оплату. Підвищена оплата за роботу у нічний час відноситься до державних норм з оплати праці, які є обов’язковими для застосування підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до ст. 108 КЗпП робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановленому генеральною галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20%  тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Нічний час — це час із 22:00 до 6:00 відповідно до ст. 54 КЗпП. Про роботу у нічний час та оплату читайте тут>>

За роботу у вечірній час доплачують, якщо відповідну доплату передбачає генеральна (галузева) угода або колективний договір. Вечірній час — час із 18:00 — 22:00.

Якщо роботодавець або профспілка є підписантами Генеральної угоди, підприємство має дотримати гарантій, зокрема, зазначених у Додатку 3:

• доплата за роботу у нічний час становить 35% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час;
• доплата за роботу у вечірній час — з 18:00 до 22:00 (при багатозмінному режимі роботи) становить 20% годинної тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час.

Доплата за роботу у вечірній час передбачена тільки при багатозмінному режимі роботи. Якщо, наприклад, продавці магазину працюють в одну зміну за графіком: два дня робочих з 8:00 до 20:00, два  — вихідних, то права на доплату за роботу у вечірні години ці працівники не мають.

Обчислення ЄСВ здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону про ЄСВ нараховується ЄСВ (ч. 2  ст. 9 Закону про ЄСВ).

ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону про ЄСВ, встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст. 7 Закону про ЄСВ бази нарахування ЄСВ. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам, які працюють за сумісництвом, ставка ЄСВ 22% застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру. Тобто не потрібно робити «дотяжку» ЄСВ до рівня мінімальної зарплати працівникам, які працюють за зовнішнім сумісництвом.

Докладно про роботу за сумісництвом ми писали тут та тут>>