Страхові виплати за пошкоджений товар: облік та оподаткування

Документальне оформлення

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи. При цьому первинними документами є документи, що мають всі обов’язкові реквізити первинних документів:

• назву документа (форми);
• дату  складання;
• назву підприємства, від імені якого складено документ;
• зміст та обсяг госпоперації, одиницю виміру госпоперації;
• посади осіб, відповідальних за здійснення госпоперації і правильність її оформлення;
• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні госпоперації.

На сьогодні для списання запасів затверджено форму акта (№З-2) наказом Держказначейства  №130 від 18.12.2000 р.  Але така форма первинного документа в обов’язковому порядку застосовується бюджетними установами. Всі інші підприємства можуть використовувати цю форму за бажанням, або ж розробити свої форми. Головне, щоб такі документи мали всі обов’язкові реквізити, що зазначені вище. 

На практиці для цього можна застосовувати акт списання запасів, форму якого можна розробити з урахуванням вищенаведеної інформації. При цьому, у первинному документі варто зазначити підставу для списання таких матеріалів та зазначати осіб, що відповідальні за зберігання ТМЦ.

Згідно з п. 7 П(С)БО 15  до складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, зокрема, відшкодування раніше списаних активів. Відповідно, одночасним визнанням страховою компанією суми страхового відшкодування, підприємство у своєму обліку визнає дохід у розмірі такого відшкодування проводкою Дт 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" та Кт 719 "Інші доходи від операційної діяльності". Отримання грошових коштів від страхової компанії відображається записом Дт 311 Кт 375.

Бухоблік

Перш за все у бухобліку доведеться списати зіпсований товар. Витрати від зіпсованих матеріальних цінностей (товару) обліковуються на рахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей". Детальніше про оформлення списання зіпсованих ТМЦ читайте тут>> 

Зверніть увагу: при списанні зіпсованих товарів у підприємства можуть виникнути корисні залишки – у даному випадку - макулатура від здавання якої підприємство може отримати дохід. Вартість оприбуткованої макулатури відображається за кредитом рахунку 719 "Інші доходи від операційної діяльності" та дебетом рахунку 209 "Інші матеріали".

ПДВ

Списання ТМЦ, які втратили ознаки активу за своєю суттю, належить до операцій, що не є госпдіяльністю платника ПДВ. Відповідно, виникає необхідність нарахування ПЗ, якщо такі ТМЦ були придбані з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) – п. 198.5 ПКУ.

Згідно з пп. 196.1.3 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових брокерів та страхових агентів.

Отже, оскільки надання послуг із страхування і перестрахування не є об’єктом оподаткування, то виплата страхових платежів також не є об’єктом оподаткування ПДВ та операція з отримання таких страхових платежів чи операція з їх виплати не змінює суму податкового кредиту або податкових зобов’язань ані у застрахованої особи, ані у страхової компанії (страховика).

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

При списанні ТМЦ, придбаних у резидентів, податкових різниць не виникає, однак, зважайте, що за пп. 140.5.4 ПКУ фінрезультат повинен збільшуватися на 30% вартості товарів, придбаних у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах, зазначених у пп. 39.2.1.2 ПКУ.