• Посилання скопійовано

Імпорт товарів за договором комісії, коли комітент платить за товар іноземному постачальнику

Комісіонер придбаває у нерезидента товар для комітента. В митній декларації відповідальним за фіноперацію зазначено комітента. Валютний контроль теж в банку комітента. Але в МД зазначено прямий контракт між комісіонером та нерезидентом. Як розрахуватися з нерезидентом комітенту, якщо вказано контракт з комісіонером? Чи виникають заборгованість перед нерезидентом та курсові різниці у комітента? Товар напряму оприбутковує комітент чи йому передає комісіонер?

Порядок оприбуткування та обліку розрахунків між сторонами залежить виключно від умов договору комісії, а саме від того, які обов’язки покладені договором на кожну сторону договору.

Наприклад, в обов’язки комісіонера входить пошук товара за кордоном, укладання прямого контракту з постачальником, транспортування товару від постачальника на територію України і його розмитнення, а обов’язок з оплати товару постачальнику покладено на комітента.

Відповідно до опису графи 9 МД «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» у Порядку №651 у загальному випадку, якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про резидента, який уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Далі йде зауваження щодо договору комісії: при декларуванні товарів, що переміщуються за зовнішньоекономічним договором (контрактом) та пов’язаним з ним договором комісії, укладеним між резидентами, у графі зазначаються відомості про комісіонера, який уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), і вчиняється запис: «Див. доп.», а в доповненні наводяться відомості про комітента. 

Отже, інформація про комітента повинна зазначатися в доповненні до графи 9 МД.

У графі 28 МД  «Фінансові та банківські дані»  наводяться відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) окремими рядками відомості про банк, що здійснює валютний нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів особи, зазначеної у графі 9 МД, які передбачають розрахунки у грошовій формі, що здійснюються через цей банк: код згідно з ЄДРПОУ банку, код (МФО) банку, найменування банку.

Якщо валютний нагляд здійснює банк комітента, то саме його дані повинні зазначатися в цій графі.

Відповідно до пп. 3 п. 9 розд. ІІІ Інструкції №7, банк завершує валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, — після отримання інформації з реєстру митних декларацій про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню).

Оскільки у митній декларації повинна зазначатися інформація про комітента та про банк комітента, то банк повинен завершити валютний нагляд за такою митною декларацією. Для цього у банка є інформація про оплату товара комітентом та про ввезення такого товару за МД. Додатково радимо комітенту уточнити у банку, чи потрібно надавати йому додаткові документи для завершення валютного нагляду. Можливо, банк буде також вимагати надання договору комісії з комісіонером та прямий контракт комісіонера з іноземним постачальником. У будь-якому разі, банк комітента повинен мати всю необхідну інформацію про цю угоду, щоб завершити валютний нагляд.

Щодо порядку розрахунків комітента з нерезидентом також радимо проконсультуватись з обслуговуючим банком з питання, які саме документи потрібні банку, щоб здійснити платіж від комітента іноземному постачальнику, та чи потрібен банку договір комітента з комісіонером та контракт комісіонера з іноземним постачальником для здійснення платежу від комітента на адресу іноземного постачальника, з яким комісіонер уклав контракт на виконання договору комісії.

Якщо оплатити товар повинен комітент, то у нього ж і виникає заборгованість перед іноземним постачальником, а відтак виникають курсові різниці за такою заборгованістю.

Між комітентом і комісіонером виникають відносини щодо надання та оплати комісійних послуг, а також передання імпортованого товару від комісіонера комітенту. Бухоблік цих операцій див. у таблиці. 

 

Облік комісійних послуг та комісійного товару у комісіонера та у комітента

Зміст господарської операції

У комісіонера

У комітента

Дт

Кт

Дт

Кт

Підписано акт надання послуг комісії. У комісіонера – дохід, у комітента – збільшення первісної вартості імпортованих товарів на вартість комісійних послуг

361

703

281

631

Нараховано ПЗ з ПДВ у комісіонера та ПК з ПДВ у комітента – на вартість комісійних послуг

703

641

641

631

Комісіонер отримав комісійний товар від постачальника-нерезидента

024

--

Х

Х

Комісіонер передав товар комітенту. Комітент оприбуткував товар від іноземного постачальника

--

024

281

632

Комітент сплатив іноземному постачальнику за товар

Х

Х

632

312

Курсові різниці у комітента на суму заборгованості перед нерезидентом

Х

Х

945

632

Х

Х

632

714

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Бухгалтерський облік гарантійного та реєстраційного внеску
    Підприємство приймає участь в декількох аукціонах щодо оренди та придбання нерухомості державної та комунальної власності. Як відобразити в обліку сплату реєстраційного та гарантійного внеску?
    26.04.20245
  • Металеві вироби передано на доробку: як відобразити в обліку?
    Підприємство передало 21 т чорної труби сторонній організації для оцинкування. Виконавець надав акт виконаних робіт та накладну на повернення труби в кількості 21,8 т. Як відобразити цю операцію в обліку?
    25.04.2024161
  • Чи переводити МНМА до ОЗ, якщо після поліпшення вартість складає 40 000 грн?
    Підприємство мало на балансі об’єкт МНМА вартістю 10 000 грн, нарахувало амортизацію за методом 100%. За обліковою політикою вартісна ознака МНМА - 20 000 грн. Проведено поліпшення цього об’єкта, первісна вартість стала 40 000 грн. Чи потрібно переводити до складу ОЗ? Що з амортизацією? Як відображати в податковому обліку податку на прибуток (є різниці)?
    25.04.202456
  • Зробили фізособі передплату за оренду приміщення, а потім договір розірвали: які наслідки?
    ТОВ на загальній системі оподаткування уклало договір оренди нежитлових приміщень з фізособою. За умовами договору передплата складає 100000 грн. ТОВ сплачує фізособі 80500 грн, одночасно сплачує ПДФО 18000 грн та ВЗ 1500 грн. Передачі приміщення в оренду не відбулося, фізособа розірвала договір. Фізособа має повернути повну суму – 100000 грн чи лише те, що вона отримала – 80500? Як повернути зайво сплачені ПДФО та ВЗ? Чи можливо їх зарахувати в рахунок наступних платежів? Як відкоригувати ці доходи в додатку 4ДФ?
    24.04.202425
  • Як перевести в бухобліку товари до основних засобів?
    ТОВ, платник податку на прибуток і ПДВ, імпортувало товари (навантажувачі), призначені для подальшого продажу, оприбуткувавши на субрахунку 281. Згодом вирішено доукомплектувати їх, зарахувати до складу ОЗ і надавати в оренду. Як перевести із товарів до ОЗ? Які особливості оформлення, обліку та оподаткування?
    24.04.202449