Імпорт товарів за договором комісії, коли комітент платить за товар іноземному постачальнику

Порядок оприбуткування та обліку розрахунків між сторонами залежить виключно від умов договору комісії, а саме від того, які обов’язки покладені договором на кожну сторону договору.

Наприклад, в обов’язки комісіонера входить пошук товара за кордоном, укладання прямого контракту з постачальником, транспортування товару від постачальника на територію України і його розмитнення, а обов’язок з оплати товару постачальнику покладено на комітента.

Відповідно до опису графи 9 МД «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» у Порядку №651 у загальному випадку, якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про резидента, який уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Далі йде зауваження щодо договору комісії: при декларуванні товарів, що переміщуються за зовнішньоекономічним договором (контрактом) та пов’язаним з ним договором комісії, укладеним між резидентами, у графі зазначаються відомості про комісіонера, який уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), і вчиняється запис: «Див. доп.», а в доповненні наводяться відомості про комітента. 

Отже, інформація про комітента повинна зазначатися в доповненні до графи 9 МД.

У графі 28 МД  «Фінансові та банківські дані»  наводяться відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) окремими рядками відомості про банк, що здійснює валютний нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів особи, зазначеної у графі 9 МД, які передбачають розрахунки у грошовій формі, що здійснюються через цей банк: код згідно з ЄДРПОУ банку, код (МФО) банку, найменування банку.

Якщо валютний нагляд здійснює банк комітента, то саме його дані повинні зазначатися в цій графі.

Відповідно до пп. 3 п. 9 розд. ІІІ Інструкції №7, банк завершує валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, — після отримання інформації з реєстру митних декларацій про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню).

Оскільки у митній декларації повинна зазначатися інформація про комітента та про банк комітента, то банк повинен завершити валютний нагляд за такою митною декларацією. Для цього у банка є інформація про оплату товара комітентом та про ввезення такого товару за МД. Додатково радимо комітенту уточнити у банку, чи потрібно надавати йому додаткові документи для завершення валютного нагляду. Можливо, банк буде також вимагати надання договору комісії з комісіонером та прямий контракт комісіонера з іноземним постачальником. У будь-якому разі, банк комітента повинен мати всю необхідну інформацію про цю угоду, щоб завершити валютний нагляд.

Щодо порядку розрахунків комітента з нерезидентом також радимо проконсультуватись з обслуговуючим банком з питання, які саме документи потрібні банку, щоб здійснити платіж від комітента іноземному постачальнику, та чи потрібен банку договір комітента з комісіонером та контракт комісіонера з іноземним постачальником для здійснення платежу від комітента на адресу іноземного постачальника, з яким комісіонер уклав контракт на виконання договору комісії.

Якщо оплатити товар повинен комітент, то у нього ж і виникає заборгованість перед іноземним постачальником, а відтак виникають курсові різниці за такою заборгованістю.

Між комітентом і комісіонером виникають відносини щодо надання та оплати комісійних послуг, а також передання імпортованого товару від комісіонера комітенту. Бухоблік цих операцій див. у таблиці. 

Облік комісійних послуг та комісійного товару у комісіонера та у комітента