Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Як відображати в бухобліку?
Відповідно до п. 5 П(С)БО 9, запаси визнаються активом, якщо є імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.
Нестачі й втрати від псування цінностей відносяться до складу інших операційних витрат (див. п. 20 П(С)БО 16).
Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків, на субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» ведеться облік нестач грошових коштів та інших цінностей і втрат від псування цінностей, що виявлені в процесі заготовлення, переробки, збереження, та реалізації. Одночасно із списанням цінностей, винних у нестачі яких не встановлено, на витрати, балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок 07 «Списані активи». Зокрема, на субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
Зменшення суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей на субрахунку 072 відображається після вирішення питання про винуватців з одночасними записами за дебетом субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» і кредитом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» в сумі, що належить до відшкодування винуватцями.
Тобто, виявлені нестачі запасів списуються на витрати: Дт 947 Кт 20.
Поряд з цим, вартість списаних запасів до вирішення питання з винуватцями зараховується на позабалансовий субрахунок 072. Але очевидно, що якщо підприємство не буде шукати винуватців чи встановить їх відразу, зараховувати вартість зіпсованих цінностей на цей субрахунок не потрібно.
На підставі яких документів робити списання зіпсованих запасів?
Відповідно до ст. 10 Закону про бухоблік, підприємство зобов’язане проводити інвентаризацію з періодичністю, визначеною власником (керівником) підприємство, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно з законодавством.
Як процедура проведення інвентаризації, так і обов’язкова періодичність визначається Положенням №879.
У п. 7 р. І Положення №879 встановлені випадки проведення інвентаризації в обов’язковому порядку:
- перед складанням річної фінзвітності (для запасів в період трьох місяців до дати балансу);
- у разі встановлення фактів псування цінностей (на день встановлення таких фактів) тощо.
Відповідна інвентаризаційна комісія, призначена керівником підприємства, розглядає причини виявлених втрат від псування активів, формує пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач у межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам та відображає відповідну інформацію у протоколі (п. 2.5 р. ІІ, п. 1 р. IV Положення №879).
Відповідно до п. 4.4 р. ІІ Положення №879, виявлені під час інвентаризації непридатні або зіпсовані запаси вносяться до окремого інвентаризаційного опису, в якому вказуються найменування відповідних запасів, їх кількість, причини, ступінь і характер псування, пропозиції щодо їх знецінення, списання або можливості використання цих предметів у господарських цілях.
Таким чином, для підтвердження факту псування запасів потрібно провести їх інвентаризацію, що оформити інвентаризаційними документами – інвентаризаційним описом, звіряльною відомістю, протоколом інвентаризаційної комісії.
Протокол інвентаризаційної комісії затверджується керівником підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації. Результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображаються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація. Такі норми наведено в п. 2, п. 3 р. ІV Положення №879.
Отже, якщо підприємство тривалий час не проводило інвентаризацію і не списувало зіпсовані запаси, воно має списати ці запаси на підставі інвентаризаційних документів в тому періоді, у якому закінчена призначена керівником інвентаризація.
Наприклад, якщо зіпсовані запаси не списувалися протягом трьох років, а потім в 2021 році підприємство провело інвентаризацію, воно має списати вартість зіпсованих запасів у 2021 році: Дт 947 Кт 20. Списані запаси відображаються у показниках фінзвітності за 2021 рік.
Причому списувати вартість зіпсованих запасів за рахунок нерозподіленого прибутку немає підстав.
ПДВ
Якщо списані запаси придбавалися з ПДВ, потрібно нарахувати компенсуюче ПДВ згідно з нормами пп. 198.5 ПКУ: Дт 947 Кт 641. Про це ми писали, наприклад, тут.
При цьому, на наш погляд, на суму списаного товару в межах природного убутку ПЗ з ПДВ не нараховуються. Про це ми писали тут. Хоча це питання дискусійне і тому податкова може мати іншу думку, вважаючи, що ПЗ нараховується на всю вартість нестачі, як понаднормову, так і в межах норм.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
