Оформлення та податкові наслідки списання пошкоджених запасів

Документальне оформлення

Згідно з п. 7 Розділу І Положення №879, проведення інвентаризації є обов’язковим, зокрема у разі встановлення псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства. Отже, першим чином при виявленні псування запасів керівник підприємства видає наказ про проведення інвентаризації в ході якої виявляється обсяг зіпсованих запасів та встановлюються вині особи (якщо вони є). На такі запаси складаються окремі інвентаризаційні описи.

Після цього бухгалтерією складається звіряльна відомість в якій вказується вартість пошкоджених запасів а також суми, що можуть бути стягнуті з відповідних матеріально відповідальних осіб. Завершується інвентаризація складанням протоколу на підставі якого в обліку відображається відповідне списання запасів, якщо вони надалі не можуть бути використані в діяльності підприємства.

Тобто списання таких запасів відбувається саме на підставі результатів проведеної інвентаризації.

ПДВ

Як передбачено пп. «г» п. 198.5 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати ПЗ з ПДВ та скласти відповідну ПН за товарами, послугами, необоротними активами, придбаними з ПДВ (для товарів, послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари або послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 ПКУ).

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36 ПКУ).

При цьому податківці неодноразово наголошували, що у разі списання товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з визнанням їх непридатними для використання, такі товарно-матеріальні цінності не можуть бути використані у межах господарської діяльності підприємства.

Отже, у разі списання з балансу пошкоджених запасів, та за умови, що винну особу не встановлено, платник податку, не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду має скласти зведену податкову накладну по таким запасам і нарахувати ПЗ з ПДВ. Реєструється така ПН протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем місяця, в якому складено зазначені накладні.

У верхній лівій частині зведеної ПН у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» ставлять «X» та зазначають тип причини «13 – Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».

У графі «Зведена податкова накладна» ПН проставляють код ознаки 1 – у разі нарахування ПЗ відповідно до п. 198.5 ПКУ.

У графі 2 «опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця)» – дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає ПЗ відповідно до п. 198.5 ПКУ.

У графі 4 «одиниця виміру товарів/послуг» – «грн».

У графі 10 «обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» – вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується ПДВ, та у графі 11 – суму ПДВ (заповнюється у гривнях з копійками із зазначенням після коми до 6 знака включно).

Графи 3.1, 3.2, 3.3, 5 – 9, 12 не заповнюють.

Зауважимо щодо деяких важливих моментів:

• ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ нараховуються лише у тому випадку, якщо тканини було придбано з ПДВ, тобто підприємство мало право на ПК з ПДВ.
• якщо винну особу встановлено і вона компенсуватиме вартість пошкоджених запасів, то нараховувати ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ не потрібно, оскільки в такому випадку ПЗ з ПДВ нараховуються як на операцію з постачання таких тканин виходячи з бази оподаткування встановленої п. 188.1 ПКУ.

Прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(с)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Податкових різниць щодо списання пошкоджених запасів як в межах природнього убутку так і понад нього ПКУ не передбачено. Таким чином, така операція впливає на фінрезультат виключно за правилами бухгалтерського обліку.

В бухгалтерському обліку списання запасів через їх псування відображається записом Дт 947 Кт 201 (або інший рахунок обліку запасів на якому обліковуються тканини).

Одночасно з проведенням витрат балансову вартість списаних активів зараховують на позабалансовий субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». У разі якщо осіб, з вини яких виникло псування запасів, не встановлено, запаси обліковують на позабалансовому рахунку не менше трьох років. Якщо винуватців встановлено, тоді з одночасним списанням на позабалансовий рахунок слід відобразити дебіторську заборгованість за дебетом субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» і кредитом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» у сумі, що підлягає відшкодуванню винуватцями. Нарахування ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ відображається записом Дт 949 Кт 643.