Коротка відповідь
Одного лише акта звірки взаєморозрахунків недостатньо. Інвентаризація дебіторської заборгованості обов’язково передбачає всебічну документальну перевірку строків виникнення і погашення, наявності прострочення, забезпечення зобов'язань, позовної давності та реальності стягнення (платоспроможності боржника).
Обґрунтування вимог до інвентаризації дебіторської заборгованості
1. Правовий статус акта звірки взаєморозрахунків
Згідно зі статтями 1 та 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», акт звірки не є первинним документом, оскільки не фіксує факту здійснення господарської операції, а лише відображає зіставлення облікових даних сторін на певну дату.
Акт звірки (передача виписок з аналітичних рахунків дебіторам відповідно до пп. 7.2 розділу ІІІ Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879) є лише одним із технічних інструментів інвентаризації. Підтвердження боргу дебітором не звільняє підприємство від обов'язку комплексно оцінити його якість, реальність та строк дії вимоги.
2. Що вимагає закон перевіряти під час інвентаризації
Відповідно до підпунктів 7.1, 7.3, 7.4, 7.5 та 8.5 розділу ІІІ Положення №879, інвентаризаційна комісія шляхом суцільної документальної перевірки зобов'язана встановити:
Обґрунтованість сум і строки виникнення: перевіряються первинні документи (договори, видаткові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт чи наданих послуг, банківські виписки та платіжні інструкції), які стали підставою для виникнення боргу.
Строк погашення та наявність прострочення: аналізуються договірні строки виконання зобов'язання. У разі настання встановленої дати платежу без оплати заборгованість кваліфікується як прострочена.
Строк позовної давності: перевіряється дотримання позовної давності (загальний строк — 3 роки згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України) з урахуванням періодів її призупинення/продовження законодавством (карантинні та воєнні норми, дію зупинення яких припинено Законом України №4434-IX із 04.09.2025). Водночас аналізуються факти переривання давності (стаття 264 ЦКУ).
Зверніть увагу: підписання акта звірки перериває перебіг давності лише за умови, що його підписав керівник підприємства-боржника або уповноважена довіреністю особа (підпису головного бухгалтера без довіреності недостатньо). Заборгованість із минулим строком давності фіксується в окремій довідці до акта інвентаризації.
Наявність забезпечення зобов'язань: з'ясовується, чи забезпечено борг заставою, порукою, гарантією тощо. Наявність забезпечення впливає на ймовірність повернення коштів: у межах вартості забезпечення борг не визнається сумнівним, відповідно РСБ на таку суму не створюється.
Реальність стягнення (сумнівність та безнадійність):
- перевіряється фінансовий стан боржника (наявність претензійно-позовної роботи, виконавчих проваджень, відомостей в ЄДР щодо ліквідації, реорганізації або відкриття справи про банкрутство);
- на підставі аналізу сумнівності комісія оцінює обґрунтованість створення та коригування Резерву сумнівних боргів (РСБ) згідно з НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» для відображення заборгованості за чистою реалізаційною вартістю;
- у разі виявлення ознак безнадійності заборгованість подається на списання: за рахунок створеного РСБ (Дт 38 Кт 36, 37) або прямо на інші операційні витрати за відсутності резерву чи його недостатності (Дт 944 Кт 36, 37) з подальшим обов'язковим обліком на позабалансовому субрахунку 071 не менше трьох років для моніторингу можливості її повернення.
3. Документальне оформлення результатів
Результати оформлюються Актом інвентаризації розрахунків із дебіторами і кредиторами та Довідкою про заборгованість, щодо якої строк позовної давності минув. Для цього комерційні підприємства можуть брати за основу форми, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2015 №572 (розроблені для бюджетної сфери, проте зручні для адаптації), використовувати форму №інв-17 або власні форми з дотриманням обов'язкових реквізитів первинного документа.
Висновки та конкретні пропозиції інвентаризаційної комісії (щодо класифікації боргів, коригування РСБ чи списання безнадійної заборгованості) фіксуються в протоколі, який передається на затвердження керівнику підприємства протягом 5 робочих днів після закінчення інвентаризації (пункти 1–2 розділу IV Положення №879).
Цю відповідь підготував ШІ-консультант від «Дебету-Кредиту»
та перевірили фахівці редакції
Поставте своє запитання ШІ-консультанту і переконайтесь у зручності сервісу
Консультую з податкового та бухобліку
Поставте ваше запитання
