Списання заборгованості фізособи за отримані послуги

Обов’язок створення резерву сумнвних боргів випливає з положень п. 7 П(С)БО 10, згідно з якими поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Своєю чергою, сумнівний борг – це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Тобто створення резерву сумнівних боргів, а також списання дебіторської безнадійної заборгованості напряму залежить від впевненості, що борг не буде повернуто. Тобто, якщо підприємство має сумнівну дебіторську заборгованість, воно повинно створити відповідний резерв.

Таким чином, якщо на дату балансу в кінці 2020 року підприємство має сумніви щодо погашення фізособою заборгованості, воно може створити щодо такої заборгованості резерв сумнівних боргів. При цьому, у періоді створення резерву сумнівних боргів щодо такої заборгованості фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на його формування – у тих платників, які коригують фінрезультат  (п. п. 139.2.1 ПКУ). У Декларації з прибутку така різниця відображається у рядку 2.1.2 Додатку РІ.

Після цього у періоді спливу строку позовної давності за такою заборгованістю і списання її за рахунок резерву сумнівних боргів підприємство зменшує фінрезультат до оподаткування на суму списання такої заборгованості (оскільки вона відповідає ознаці, що наведена у 14.1.11 ПКУ) – пп. 139.2.2 ПКУ. У Декларації така різниця відображається у рядку 2.2.3 Додатку РІ.

В бухгалтерському обліку створення резерву безнадійної заборгованості під такий борг відображається записом Дт 944 Кт 38. В той же час сама заборгованість продовжує обліковуватись на субрахунку 361. Безпосередньо її списання після спливу позовної давності відображається записом Дт 38 Кт 361 – за рахунок раніше створеного резерву.

ПДФО

Відповідно до п. 164.2.7 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються сума його заборгованості за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.

Однак, підприємство, у періоді списання такої заборгованості внаслідок спливу строку позовної давності має відобразити її суму у розрахунку ф. №1ДФ з ознакою доходу «107».