Списання тютюнової продукції без ліцензії

Частиною 14 ст. 15 Закону від №481/95-ВР встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у т. ч. їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

За порушення цієї вимоги та здійснення оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії передбачено штраф у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Крім того відповідальність за зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру передбачена ст. 17 Закону №481. Вона передбачає за це порушення штраф у розмірі 100% вартості товару, який знаходиться в такому незареєстрованому місці зберігання, але не менше 17 тис. гривень.

Своєю чергою, реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп. 14.1.212 ПКУ).

Тому у випадку, описаному у запитанні, будь-які варіанти, що передбачають будь-яку передачу таких товарів іншим особам (безоплатно, за договором міни тощо) не підходять, оскільки призведуть до нарахування значних штрафів.

Тому єдиним варіантом є списання таких товарів в зв’язку з їх псуванням або знищенням.

Списання підакцизної продукції

Документальне оформлення списання товару в даному випадку оформлюється так:

• видається розпорядження керівника про списання продукції в зв'язку із припиненням такої діяльності та анулюванням строку дії ліцензії на продаж підакцизних товарів;
• на підставі наказу складається акт списання в якому зазначається про знищення відповідних товарів та їх списання.

Акцизний податок

Згідно з пп. 213.1.6 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат з урахуванням пп. 214.6 ПКУ.

Таким чином, вся сума списаних та знищених підакцизних товарів, в даному випадку сигарет, буде підлягати оподаткування акцизним податком у обсягах та вартості таких списаних товарів.

Датою виникнення податкового зобов'язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта.

При цьому навіть, якщо акцизний податок за списаними або знищеними тютюновими виробами і доводиться визнавати, робити це слід з їх вартості, а не за МРЦ або за ціною продажу. І, оскільки ПКУ не містить спеціального порядку визначення такої вартості, на нашу думку, вона повинна визначатися за правилами списання запасів в бухгалтерському обліку, які ми зазначили вище.

Водночас, при списанні залишків нереалізованих підакцизних товарів акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів не нараховується.

Детальніше про акцизний податок при списанні сигарок ми писали тут.

ПДВ

Як зазначено у пп. «г»  пп. 198.5 ПКУ платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пп. 189.1 ПКУ та не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду слід скласти та зареєструвати в ЄРПН  в терміни, встановлені пп. 201.10 ПКУ, зведену податкову накладну за товарами, які починають використовуватися в операціях, що не є госпдіяльністю платника ПДВ (тобто тією діяльністю, що спрямована на отримання прибутку).

Детально порядок складання такої ПН ми розглядали тут, зокрема у такій ПН:

• у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки 1.
• у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І.Б.);
• у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000»;
• рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється;
• у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до п. 8 Порядку №1307 (в даному випадку це тип причини 13 — Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
• у графі 2 платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов'язання відповідно до пп. 198.5 ПКУ.