За якою вартістю списувати сигарети?

Причинами списання тютюнових виробів, як правило, є виявлені нестачі або їх псування.  Бухгалтерський облік такого списання ми докладно розглядали тут. Тому зараз нагадаємо, що якщо нестачу не можна перекрити пересортицею, якщо зіпсовані товари не можна полагодити або продати з уцінкою, то їх вартість доведеться списати на витрати.  А коли буде встановлено винну у таких збитках особу, підприємство визнає одночасно дохід і дебіторську заборгованість такої особи з відшкодування збитків. Зверніть увагу, що норм природного убутку для тютюнових виробів наразі не встановлено.

Що стосується суми збитків, то для їх визначення є Порядок №116, який говорить:

1) Розмір   збитків   від  розкрадання,  нестачі,  знищення (псування)  матеріальних  цінностей визначається шляхом проведення незалежної  оцінки відповідно до національних стандартів оцінки;

2) У разі  визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди  державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з   державною  (комунальною)  часткою  в  статутному  (складеному) капіталі,  розмір  збитків  визначається  відповідно  до  методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Тобто, якщо підприємство не бюджетне і оскільки йдеться про нестачу (псування) не грошей, а тютюнових виробів, для того, щоб зрозуміти, яку суму вимагати з винних осіб (і на яку визнати дохід) потрібна допомога незалежного експерта. 

Але ось витрати підприємство визнаєт в тій сумі, за якою такі тютюнові вироби будуть списуватись. І, як наголошує п. 10 Порядку №116, з   сум,   стягнутих   відповідно  до  цього  Порядку, здійснюється   відшкодування   збитків,   завданих   підприємству, установі і організації з урахуванням фактичних витрат підприємства на   відновлення  пошкоджених  або  придбання  нових  матеріальних цінностей  та  вартості  робіт  з  їх  відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету.

Що стосується суми фактичних витрат на списання розкрадених, знищених або зіпсованих тютюнових виробів, слід звернутися до П(С)БО 9.  

Він говорить:

1. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються  на баланс підприємства за первісною вартістю. Як розраховується така первісна вартість, зазначено у п. 9-14 П(С)БО 9;
2. При відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:

• ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів
• середньозваженої собівартості;
• собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
• нормативних затрат;
• ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського  обліку  запасів,  що  мають однакове   призначення    та    однакові    умови   використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Чи обов’язково при цьому застосовувати саме метод ціни продажу? Для підприємств оптової торгівлі – ні. Адже оцінка  за  цінами  продажу  заснована  на  застосуванні підприємствами    роздрібної    торгівлі    середнього    проценту торговельної націнки товарів (п. 22 П(С)БО 9).

Але це все правила бухгалтерського обліку. Чи немає спеціальних правил в ПКУ?

Максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби та їх списання

Нагадаємо, що максимальну роздрібну ціну на тютюнові вироби встановлюють їх імпортери та виробники (ст. 11-1 Закону №481). Як роз’яснюють податківці, ціна продажу тютюнових виробів не може бути більшою, ніж МРЦ, яка наноситься на споживчу упаковку, збільшена на 5% акцизний податок (пп. 215.3.10 ПКУ) з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно із пп. 214.7 ПКУ при псуванні, знищенні, втраті підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених у пп. 216.3 ПКУ, базою оподаткування є вартість та обсяги втрачених товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат згідно з пп. 214.6 ПКУ.

Тобто, навіть якщо акцизний податок за втраченими, зіпсованими або знищеними тютюновими виробами і доводиться визнавати, робити це слід з їх вартості, а не за МРЦ або за ціною продажу. І, оскільки ПКУ не містить спеціального порядку визначення такої вартості, на нашу думку, вона повинна визначатися за правилами списання запасів в бухгалтерському обліку, які ми зазначили вище.  

Тепер розберемось із посиланнями.

Пункт 214.6 ПКУ, на який посилаються обидві зазначені вище норми, на списання тютюнових виробів не поширюється (тобто, норм списання втрачених, зіпсованих або знищених тютюнових виробів з метою оподаткування немає).

А ось пп. 216.3 ПКУ – так. Адже він говорить, що податкове зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:

а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто, якщо це саме ваш випадок і підприємство його правильно задокументувало, то акцизний податок при списанні таких тютюнових виробів не виникне.