Головна Усі консультації Оподаткування Акцизи

Як списати нестачу підакцизного товару в магазині самообслуговування

Підприємство займається роздрібною торгівлею підакцизних товарів (алкоголь та сигарети) у магазині самообслуговування. Під час інвентаризації виявили нестачу цих товарів. Чи є норми природніх втрат за цими товарами? Як списати такі товари?

Норми природного убутку

На даний момент є чинним наказ Мінторгу СРСР від 02.04.1987 р. "Про затвердження норм природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та інструкцій з їх застосування"  №88. У додатку №12 до Наказу №88 встановлено норми втрат від бою скляної тари з харчовими товарами при транспортуванні автомобільним та гужовим транспортом (в залежності від відстані транспортування – від 0,03% і вище), у додатку №13 до Наказу № 88 - норми втрат від бою скляної тари з харчовими товарами на складах, базах, у роздрібних торгових підприємствах та підприємствах громадського харчування (в залежності від тари – 0,02% чи 0,04 %). Цими нормами можна скористатися для списання втрачених  алкогольних напоїв. Норм природного убутку на тютюнові вироби не встановлено.

Товари в межах норм природного убутку списуються до складу інших операційних витрат Дт 947 Кт 282. Кількість втраченого товару, що перевищує норму природного убутку, повинна оформлюватись як нестача (про облік нестач див. нижче).

 

ПДВ

Відповідно до пп. "г"  п. 198.5 ПКУ платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду та зареєструвати в ЄРПН  в терміни, встановлені п. 201.10 ПКУ, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є госпдіяльністю платника ПДВ. Під цю норму підпадає весь обсяг втрачених товарів, незалежно від того, чи перевищує цей обсяг норми природного убутку, чи ні.

Така податкова накладна складається з урахуванням такого (див. п. 11 та п. 16 Порядку №1307):

  • реквізит "Зведена податкова накладна" - проставляється відмітка "Х";
  • реквізит "Складена на операції, звільнені від оподаткування" - проставляється відмітка "Х";
  • тип причини невидачі покупцю – 13 "Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності";
  • реквізит "Отримувач (покупець)" - проставляється власне найменування та умовний ІПН 600000000000.
  • графа 2 розділу Б "Номенклатура товарів/послуг продавця" - проставляється дата та номер податкової накладної, за якою був визнаний податковий кредит за втраченими товарами;
  • графа 4 розділу Б – проставляється "грн";
  • графа 10 розділу Б – проставляється вартість втрачених товарів без ПДВ на підставі податкової накладної, яка вказана у графі 2 розділу Б;
  • графи 3.1, 3.2, 3.3, 5-9, 11 розділу Б не заповнюються.

Відповідно до п. 11 Інструкції №141 сума нарахованого податкового зобов’язання з ПДВ відображається за дебетом субрахунку 643 "Податкові зобов’язання", аналітичний рахунок "Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню", і кредитом субрахунку 641 "Розрахунки за податками", аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість". Далі суми нарахованого ПДВ зараховуються до первісної вартості товарів у кореспонденції з кредитом субрахунку 643 "Податкові зобов’язання", аналітичний рахунок "Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню" -  Дт 282 Кт 643.

Аналогічну позицію зазначили і податківці. 

 

Податок на прибуток та бухоблік

Відповідно до п. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ. Для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінрезультату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень ІІІ розділу ПКУ.

ПКУ не передбачає підстав для коригування фінрезультату для даної ситуації, тож всю вартість списаних підакцизних товарів можна віднести до витрат. У бухобліку здійснюється запис ДТ 947 Кт 282 – на вартість втрачених товарів вже з урахуванням донарахованого податкового зобов'язання з ПДВ як у межах норм природного убутку, так і понад ці норми.

Разом зі списанням на інші операційні витрати товарів, у нестачі яких винних осіб не виявлено, балансова вартість списаних товарів зараховується на забалансовий рахунок 07 "Списані активи", а саме — на субрахунок 072 "Невідшкодовані недостачі та втрати від псування цінностей".

Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати товарів понад норми природного убутку, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості та іншого операційного доходу: Дт 375 Кт 716, погашення заборгованості  грошима або товаром – Дт 301, 311, 282 Кт 375. Одночасно списується сальдо з субрахунку 072.

 

Акцизний податок

Щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями податківці у "ЗІР" підкатегорії 116.02: "Чи сплачується акцизний податок з реалізації СГ роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (тютюнових виробів), якщо товар зіпсовано, знищено, втрачено або використано для власних потреб?" зазначають, що обсяги зіпсованих, знищених, втрачених або використаних для власних потреб алкогольних напоїв та тютюнових виробів не включаються до об'єкта оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Дійсно, абз. третім пп. 14.1.212 ПКУ встановлено, що реалізація СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.

Отже, об’єктом оподаткування акцизним податком роздрібного продажу підакцизних товарів є операції з реалізації СГ алкогольних напоїв (тютюнових виробів), до яких не віднесено обсяги зіпсованих, знищених, втрачених або використаних для власних потреб алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Єгорова Юлія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Оподаткування / Акцизи
Теги:
Акциз , Алкоголь , ПДВ , Податок на прибуток , Торгівля , Тютюнові вироби , Облік

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі