• Посилання скопійовано

Як списати нестачу підакцизного товару в магазині самообслуговування

Підприємство займається роздрібною торгівлею підакцизних товарів (алкоголь та сигарети) у магазині самообслуговування. Під час інвентаризації виявили нестачу цих товарів. Чи є норми природніх втрат за цими товарами? Як списати такі товари?

Норми природного убутку

На даний момент є чинним наказ Мінторгу СРСР від 02.04.1987 р. "Про затвердження норм природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та інструкцій з їх застосування"  №88. У додатку №12 до Наказу №88 встановлено норми втрат від бою скляної тари з харчовими товарами при транспортуванні автомобільним та гужовим транспортом (в залежності від відстані транспортування – від 0,03% і вище), у додатку №13 до Наказу №88 - норми втрат від бою скляної тари з харчовими товарами на складах, базах, у роздрібних торгових підприємствах та підприємствах громадського харчування (в залежності від тари – 0,02% чи 0,04 %). Цими нормами можна скористатися для списання втрачених  алкогольних напоїв. Норм природного убутку на тютюнові вироби не встановлено.

Товари в межах норм природного убутку списуються до складу інших операційних витрат Дт 947 Кт 282. Кількість втраченого товару, що перевищує норму природного убутку, повинна оформлюватись як нестача (про облік нестач див. нижче).

 

ПДВ

Відповідно до пп. "г"  п. 198.5 ПКУ платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду та зареєструвати в ЄРПН  в терміни, встановлені п. 201.10 ПКУ, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є госпдіяльністю платника ПДВ. Під цю норму підпадає весь обсяг втрачених товарів, незалежно від того, чи перевищує цей обсяг норми природного убутку, чи ні.

Така податкова накладна складається з урахуванням такого (див. п. 11 та п. 16 Порядку №1307):

  • реквізит "Зведена податкова накладна" - проставляється відмітка "Х";
  • реквізит "Складена на операції, звільнені від оподаткування" - проставляється відмітка "Х";
  • тип причини невидачі покупцю – 13 "Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності";
  • реквізит "Отримувач (покупець)" - проставляється власне найменування та умовний ІПН 600000000000.
  • графа 2 розділу Б "Номенклатура товарів/послуг продавця" - проставляється дата та номер податкової накладної, за якою був визнаний податковий кредит за втраченими товарами;
  • графа 4 розділу Б – проставляється "грн";
  • графа 10 розділу Б – проставляється вартість втрачених товарів без ПДВ на підставі податкової накладної, яка вказана у графі 2 розділу Б;
  • графи 3.1, 3.2, 3.3, 5-9, 11 розділу Б не заповнюються.

Відповідно до п. 11 Інструкції №141 сума нарахованого податкового зобов’язання з ПДВ відображається за дебетом субрахунку 643 "Податкові зобов’язання", аналітичний рахунок "Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню", і кредитом субрахунку 641 "Розрахунки за податками", аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість". Далі суми нарахованого ПДВ зараховуються до первісної вартості товарів у кореспонденції з кредитом субрахунку 643 "Податкові зобов’язання", аналітичний рахунок "Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню" -  Дт 282 Кт 643.

Аналогічну позицію зазначили і податківці. 

 

Податок на прибуток та бухоблік

Відповідно до п. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ. Для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінрезультату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень ІІІ розділу ПКУ.

ПКУ не передбачає підстав для коригування фінрезультату для даної ситуації, тож всю вартість списаних підакцизних товарів можна віднести до витрат. У бухобліку здійснюється запис ДТ 947 Кт 282 – на вартість втрачених товарів вже з урахуванням донарахованого податкового зобов'язання з ПДВ як у межах норм природного убутку, так і понад ці норми.

Разом зі списанням на інші операційні витрати товарів, у нестачі яких винних осіб не виявлено, балансова вартість списаних товарів зараховується на забалансовий рахунок 07 "Списані активи", а саме — на субрахунок 072 "Невідшкодовані недостачі та втрати від псування цінностей".

Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати товарів понад норми природного убутку, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості та іншого операційного доходу: Дт 375 Кт 716, погашення заборгованості  грошима або товаром – Дт 301, 311, 282 Кт 375. Одночасно списується сальдо з субрахунку 072.

 

Акцизний податок

Щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями податківці у "ЗІР" підкатегорії 116.02: "Чи сплачується акцизний податок з реалізації СГ роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (тютюнових виробів), якщо товар зіпсовано, знищено, втрачено або використано для власних потреб?" зазначають, що обсяги зіпсованих, знищених, втрачених або використаних для власних потреб алкогольних напоїв та тютюнових виробів не включаються до об'єкта оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Дійсно, абз. третім пп. 14.1.212 ПКУ встановлено, що реалізація СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.

Отже, об’єктом оподаткування акцизним податком роздрібного продажу підакцизних товарів є операції з реалізації СГ алкогольних напоїв (тютюнових виробів), до яких не віднесено обсяги зіпсованих, знищених, втрачених або використаних для власних потреб алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Акцизи

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Акцизи»

  • Офіційний курс валют України до іноземної валюти з 25.03.2025 року при визначенні ПЗ з акцизного податку
    З 25.03.2025 року при реалізації тютюнових виробів, виготовлених на території України, для нарахування ПЗ з акцизу з тютюнової сировини та тютюнових відходів застосовується офіційний курс гривні до євро, встановлений НБУ станом на 01.07.2024 р. (43,2658 грн)
    27.03.202534
  • За яких умов можлива реалізація алкоголю кінцевому споживачу з доставкою?
    Реалізація алкоголю кінцевому споживачу з доставкою у разі внесення ним плати кур’єрській службі можлива, зокрема, за наявності ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями у продавця та ліцензії на право роздрібної торгівлі - у кур’єрської служби
    21.03.202547
  • Хто є отримувачем пального в акцизній накладній, якщо заправляють третю особу, а не покупця?
    АЗС працює з покупцем через систему «Профіт». Сторони збираються підписати договір, в якому вкажуть, що АЗС заправляє клієнтські авто покупця, які належать іншим юрособам, і зазначає в акцизних накладних назви юросіб, які фактично заправляються, і з якими АЗС не має договорів, або кінцевому споживачу. Як правильно виписувати акцизні накладні в даному випадку: на юросіб, які заправляються чи на кінцевого споживача?
    11.03.202528
  • Отримувач пального в акцизній накладній АЗС при продажу пального юрособі
    АЗС підписала договір з покупцем у серпні 2024 року, за яким зобов'язалася забезпечувати заправку пальним автотранспорту покупця через систему Профіт. АЗС виписувала акцизні накладні на ТОВ-покупця, але покупець стверджує, що накладні мали виписуватися на кінцевого споживача, оскільки у ТОВ немає власного автотранспорту. Як правильно оформлювати акцизні накладні в цій ситуації? Якщо дійсно потрібно було виписувати накладні на кінцевого споживача, як мінімізувати штрафні санкції?
    10.03.2025256
  • Чи можна безкоштовно передати іншій юрособі талони на пальне?
    Юридична особа, неплатник акцизного податку, має талони на пальне, які планує безкоштовно передати іншій юрособі. При цьому для обліку руху пального оприбуткування талонів у юрособи-отримувача бути здійснено в розрізі ПММ. Чи є така передача правомірною? який тип договору і які первинні документи мають бути оформлені? Чи буде така передача підставою для реєстрації акцизного складу та сплати акцизного податку?
    07.03.2025756