Облік резерву знецінення запасів: чи критичний вибір субрахунку?

Відповідь: Вибір конкретного номера субрахунку для обліку резерву під знецінення запасів, за умови його належного обґрунтування та закріплення в наказі про облікову політику, не має критичного значення ані для бухгалтерського, ані для податкового обліку. Головними є правильність методології, коректне відображення у фінансовій звітності та дотримання вимог Податкового кодексу України щодо відповідних коригувань.

Бухгалтерський облік

Відповідно до МСБО 2, запаси повинні оцінюватися за найменшою з двох величин: собівартістю або чистою вартістю реалізації. Для відображення знецінення запасів до чистої вартості реалізації підприємства, що звітують за МСФЗ, часто створюють відповідний резерв (забезпечення).

Чинний План рахунків бухгалтерського обліку не містить окремого, спеціально призначеного субрахунку для обліку резерву знецінення запасів. Водночас підприємства мають право доповнювати План рахунків новими субрахунками для задоволення своїх інформаційних потреб. 

У вашому випадку обрано субрахунок 382. Хоча рахунок 38 має назву "Резерв сумнівних боргів", його використання для обліку резерву знецінення запасів є прийнятним, оскільки:

• Принцип закріплений в обліковій політиці: Ви самостійно визначили призначення цього субрахунку, що відповідає принципам формування облікової політики;
• Економічна суть операції збережена: Субрахунок 382 використовується як контрактивний, тобто його сальдо зменшує балансову вартість запасів у Балансі (Звіті про фінансовий стан). Це дозволяє відобразити запаси за чистою вартістю реалізації, що повністю відповідає вимогам МСБО 2;
• Альтернативні підходи: На практиці підприємства використовують різні варіанти: вводять спеціальний контрактивний субрахунок до рахунків класу 2 (наприклад, 2811 «Резерв уцінки товарів») або використовують інші вільні субрахунки, як у вашому випадку. 

Таким чином, обрані вами бухгалтерські проводки (Дт 946 Кт 382 для нарахування резерву та Дт 382 Кт рахунків запасів для списання) є коректними з погляду методології бухгалтерського обліку.

Податковий облік

Для цілей оподаткування прибутку підприємств ключовим є не номер субрахунку, а сам факт створення та використання резерву (забезпечення) під знецінення запасів. Якщо підприємство є платником податку на прибуток, який зобов'язаний або добровільно застосовує податкові різниці, то операції з таким резервом підлягають коригуванню фінансового результату до оподаткування згідно з пп. 139.1 ПКУ. 

Застосування "резервних" коригувань до операцій зі створення та використання резерву під знецінення запасів означає, що підприємство повинно:

• Збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму витрат на створення резерву під знецінення запасів (пп. 139.1.1 ПКУ);
• Зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму використання такого резерву (списання знецінених запасів за рахунок резерву) або на суму його коригування (зменшення) (пп. 139.1.2 ПКУ).

Номер субрахунку (382 чи будь-який інший) не впливає на механізм цих коригувань. Податкові органи аналізують суть операції, а не рахунок, на якому вона відображена. Головне, щоб на підставі первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можна було чітко ідентифікувати суми створеного та використаного резерву саме під знецінення запасів.

Висновки:

Використання субрахунку 382 для обліку резерву знецінення запасів, зафіксоване в обліковій політиці, не є помилкою та не створює критичних ризиків для бухгалтерського чи податкового обліку. Важливо забезпечити:

1. Документальне оформлення: Наявність наказу про облікову політику з відповідним положенням, а також актів уцінки та інших первинних документів, що підтверджують знецінення;

2. Аналітичний облік: Ведення детального аналітичного обліку в розрізі кожної номенклатурної позиції запасів, під які створюється резерв, для коректного списання;

3. Правильне застосування податкових різниць: Платники податку на прибуток, що застосовують різниці, повинні коректно відображати суми створення та використання резерву у додатку РІ до декларації;

Отже, ваша система обліку є методологічно правильною. Критичним є не номер субрахунку, а послідовне дотримання обраної облікової політики та вимог законодавства.