Вихід учасника нерезидента з ТОВ: облік та оподаткування

Порядок виплат

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону про ТОВ не пізніше 30 днів з дня, коли ТОВ дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов'язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом про ТОВ.

У ч. 10-12 ст. 24 Закону про ТОВ зазначено, що учаснику, який вийшов з ТОВ, товариство виплачує вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника. Про те, як визначити вартість частки, ми писали тут.

Проте статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб’єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесено до статуту, змінено або виключено з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Отже, при визначенні розміру виплати учаснику, що виходить з ТОВ, необхідно в першу чергу керуватися статутом підприємства, зокрема, в частині розміру, строку та форми виплати (валюти виплати).

Дивіденди за минулі періоди

За ч. 1. ст. 26 Закону про ТОВ виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток. Тож засновник при виході також має право на дивіденди за період до моменту виходу.

Для всіх випадків виплати дивідендів діють загальні строки. За ч. 4 ст. 26 Закону про ТОВ виплата дивідендів здійснюється протягом шести місяців з дня прийняття рішення про їх виплату. Але строк щодо їх виплат може бути іншим, якщо його встановлено статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників. Тож підприємство при виході учасника все одно зобов’язане розрахувати та виплатити належну суму дивідендів засновнику. Окрім цього, таку позицію було підтримано і у судовому порядку (судове рішення тут).

Відображення в обліку та оподаткування

Бухоблік виходу учасника з Товариства з прикладами ми наводили тут  або тут. Нарахування дивідендів неплатниками податку на прибуток (наприклад, платниками єдиного податку) оподатковується за ставкою 9% (про оподаткування дивідендів тут).

Якщо міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування передбачено звільнення від оподаткування доходів нерезидентів, отриманих на території України, то такі нерезиденти звільняються від сплати ПДФО та військового збору. Але незалежно від того, були оподатковані такі дивіденди, чи ні, вони обов'язково відображаються у податковому розрахунку за формою №1ДФ. Що означає необхідність отримання фізособою-нерезидентом реєстраційного номера облікової картки платника податків (який часто називають ІПН).

У відповідності з пп. 170.2.2 ПКУ, операції щодо повернення учаснику коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента, прирівнюються до продажу інвестиційного активу.

При цьому оподаткуванню підлягає виключно інвестиційний дохід, який розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим учасником від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу. Крім того, згідно з пп. 170.2.8 ПКУ, не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму відповідно до пп. 169.4.1 ПКУ.

Зверніть увагу, що при поверненні підприємством фізособі його частки в статутному капіталі, ТОВ не є податковим агентом, оскільки за нормами пп. 170.2.1 ПКУ, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік. Але, незважаючи на це, ТОВ повинно відобразити вказані суми доходу, отримані фізособою, в податковому розрахунку №1ДФ з ознакою доходу "112".