Так, закрити заборгованість на субрахунку 672 без фактичної виплати коштів засновнику можливо. Для цього засновник має прийняти рішення про прощення боргу товариству, оформивши це як додатковий внесок до капіталу підприємства.
Обґрунтування
Ваша ситуація виникла внаслідок двох послідовних операцій: зменшення та подальшого збільшення статутного капіталу. Розглянемо її покроково.
Виникнення заборгованості. При зменшенні статутного капіталу у 2016 році виникло зобов'язання товариства повернути засновнику частину його внеску. Відображення цієї операції проведенням Дт 401 «Статутний капітал» Кт 672 «Розрахунки за іншими виплатами» на суму 281 000 грн є коректним. Ця операція зафіксувала борг підприємства перед засновником.
Можливість закриття боргу без виплати. Оскільки підприємство не має вільних коштів для погашення цієї заборгованості, засновник (який є єдиним власником) може прийняти рішення не вимагати повернення цих коштів. Таке рішення, по суті, є прощенням боргу, яке для цілей бухгалтерського обліку розглядається як внесок учасника до капіталу підприємства.
Бухгалтерський облік та документальне оформлення. Щоб закрити заборгованість, необхідно виконати такі дії:
- Оформити рішення єдиного засновника. Засновник має скласти письмове рішення, в якому зафіксувати свою волю про прощення боргу товариства перед ним у сумі 281 000 грн (що виник у результаті зменшення статутного капіталу) та спрямування цієї суми до додаткового капіталу товариства. Це рішення буде первинним документом для здійснення бухгалтерського запису;
- Відобразити операцію в обліку. На підставі рішення засновника робиться бухгалтерське проведення, яке закриває заборгованість перед засновником та одночасно збільшує власний капітал підприємства: Дт 672 «Розрахунки за іншими виплатами» Кт 422 «Інший вкладений капітал» — 281 000 грн.
Використання субрахунку 422 «Інший вкладений капітал» є доцільним, оскільки на ньому обліковується інший вкладений засновниками капітал, що перевищує статутний капітал, та інші внески без рішень про зміну розміру статутного капіталу.
Податкові наслідки
Для підприємства (платника податку на прибуток). Сума прощеного засновником боргу, яка спрямовується до додаткового капіталу, не включається до складу доходу підприємства і не збільшує фінансовий результат до оподаткування. Це пояснюється тим, що зростання капіталу за рахунок внесків учасників не визнається доходом згідно з пп. 5 НП(С)БО 15. Податковим кодексом України коригування фінансового результату за такими операціями не передбачено.
Для засновника (фізичної особи). Оскільки засновник не отримує жодного доходу, а навпаки, відмовляється від нього, об'єкт оподаткування ПДФО та військовим збором у нього не виникає. Операція зі зменшення статутного капіталу розглядається як продаж інвестиційного активу (пп. 170.2.2 ПКУ). У вашому випадку дохід від такого «продажу» дорівнює нулю, що призводить до інвестиційного збитку, який засновник може відобразити у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Увага! Ця відповідь надана новим сервісом ШІ-консультант від «Дебету-Кредиту» та перевірена фахівцями редакції.
Спробуйте сервіс просто зараз і переконайтесь у його зручності.
Поставте ваше запитання