Відповідно до п. 8 П(С)БО 7 та п. 11 Методичних рекомендацій №561 первісна вартість об'єкта основних засобів складається з суми, сплаченої постачальникам активів (без непрямих податків), а також реєстраційних зборів, державного мита та аналогічних платежів, які здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Підставою для зарахування на баланс основних засобів є акт приймання-передачі (введення в експлуатацію) основних засобів (п. 10 Методичних рекомендацій №561).
Форма акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. №03-1) затверджена наказом Мінстату №352.
До цього акту додаються нотаріально посвідчений договір купівлі-придбання об’єкту нерухомості (інший договір, за яким передається право власності на об’єкт нерухомого майна), витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витяг з технічної документації та інші документи, що до них додаються.
Кореспонденція рахунків бухобліку операцій з основними засобами наведена у додатку до Методичних рекомендаціях №561 (суми умовні):
Зміст господарської операції |
Бухгалтерський облік |
Сума, грн |
|
Дебет |
Кредит |
||
Придбано приміщення під офіс в новобудові |
151 |
631 |
30000,0 |
Відображено ПДВ за наявності ПН |
641 |
631 |
6000,0 |
Сплачено додаткові платежі та мито, пов’язані з оформленням права права власності на об’єкт |
685 151 |
311 685 |
18,0 18,0 |
Введено в експлуатацію об’єкт ОЗ) |
103 |
151 |
30018,0 |
Нарахована амортизація в місяці, наступному за місяцем оприбуткування |
23 (92) |
131 |
1250,0 |
Строк експлуатації
В п. 23 П(С)БО 7 та в п. 24 Методичних рекомендацій №561 зазначено, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід враховувати:
- очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
- фізичний та моральний знос, який передбачається;
- правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.
Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигід від його використання.
Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.
Нарахування амортизації проводиться щомісяця підприємством, на балансі якого відображено вартість об'єкта основних засобів (п. 29 П(С)БО 7 та п. 26 Методичних рекомендацій №561).
Також зазначимо, що положеннями пп. 138.3.3 ПКУ встановлено мінімально допустимий строк амортизації основних засобів та інших необоротних активів для групи 3 – будівлі 20 років.
Звіти, які подаються до контролюючих органів
У п. 63.3 ПКУ передбачено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах:
- за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб;
- за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.
Платник податків зобов'язаний:
- стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку;
- повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається до відповідного контролюючого органу протягом 10 робочих днів після:
- створення відокремленого підрозділу;
- реєстрації рухомого чи нерухомого майна;
- відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
Отже, повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (ф. №20-ОПП) необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку, а звітувати з податку на нерухомість та орендної плати лише у разі виникнення об'єктів оподаткування.
Звітність після набуття права власності на нерухомість
Відповідно до п. 265.1 ПКУ податок на майно складається з:
- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- транспортного податку;
- плати за землю.
Відповідно до пп. 266.1.1 ПКУ юрособи, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, є платниками податку на нерухоме майно.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в т. ч. його частка (пп. 266.2.1 ПКУ).
При цьому не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема:
- об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, які провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках (пп. «е» пп. 266.2.2 ПКУ);
- виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств (пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ).
ДФС у Харківській області в ІПК від 20.06.2018 р. №2744/ІПК/20-40-12-03-21 повідомляє, що з метою застосування норм пп. 266.2.2 ПКУ при визначені промислових підприємств необхідно дотримуватися вимог Національного класифікатора України ДК 009:2010.
Орендна плата за землю
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ПКУ).
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пп. 288.2 та 288.3 ПКУ).
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ПКУ).
Отже, нарахування податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності здійснюється на підставі договорів оренди таких ділянок.
Докладніше про облік придбаного нерухомого майна ми писали тут>>
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись