• Посилання скопійовано

Придбання офісу в новобудові: який документ є підставою для введення до експлуатації?

Придбано приміщення під офіс в новобудові (в І кварталі 2019 р. планується введення до експлуатації). На яких рахунках обліковувати та як оподатковувати цю операцію? Які звіти подавати? Який строк експлуатації? На основі якого документу від забудовника треба вводити до експлуатації?

Відповідно до п. 8 П(С)БО 7 та п. 11 Методичних рекомендацій №561 первісна вартість об'єкта основних засобів складається з суми, сплаченої постачальникам активів (без непрямих податків), а також реєстраційних зборів, державного мита та аналогічних платежів, які здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Підставою для зарахування на баланс основних засобів є акт приймання-передачі (введення в експлуатацію) основних засобів (п. 10 Методичних рекомендацій №561).

Форма акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. №03-1) затверджена наказом Мінстату №352.

До цього акту додаються нотаріально посвідчений договір купівлі-придбання об’єкту нерухомості (інший договір, за яким передається право власності на об’єкт нерухомого  майна), витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витяг з технічної документації та інші документи, що до них додаються.

Кореспонденція рахунків бухобліку операцій з основними засобами наведена у додатку до Методичних рекомендаціях №561 (суми умовні):

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Дебет

Кредит

Придбано приміщення під офіс в новобудові

151

631

30000,0

Відображено ПДВ за наявності ПН

641

631

6000,0

Сплачено додаткові платежі та мито, пов’язані з оформленням права права власності на об’єкт

685

151

311

685

18,0

18,0

Введено в експлуатацію об’єкт ОЗ)

103

151

30018,0

Нарахована амортизація в місяці, наступному за місяцем оприбуткування

23 (92)

131

1250,0

 

Строк експлуатації

В п. 23 П(С)БО 7 та в п. 24 Методичних рекомендацій №561 зазначено, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід враховувати:

  • очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
  • фізичний та моральний знос, який передбачається;
  • правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигід від його використання.

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

Нарахування амортизації проводиться щомісяця підприємством, на балансі якого відображено вартість об'єкта основних засобів (п. 29 П(С)БО 7 та п. 26 Методичних рекомендацій №561).

Також зазначимо, що положеннями пп. 138.3.3 ПКУ встановлено мінімально допустимий строк амортизації основних засобів та інших необоротних активів для групи 3 – будівлі 20 років.

 

Звіти, які подаються до контролюючих органів

У п. 63.3 ПКУ передбачено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах:

  • за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб;
  • за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Платник податків зобов'язаний:

  • стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку;
  • повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається до відповідного контролюючого органу протягом 10 робочих днів після:

  • створення відокремленого підрозділу;
  • реєстрації рухомого чи нерухомого майна;
  • відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Отже, повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (ф. №20-ОПП) необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку, а звітувати з податку на нерухомість та орендної плати лише у разі виникнення об'єктів оподаткування.

 

Звітність після набуття права власності на нерухомість

Відповідно до п. 265.1 ПКУ податок на майно складається з:

  • податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
  • транспортного податку;
  • плати за землю.

Відповідно до пп. 266.1.1 ПКУ юрособи, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, є платниками податку на нерухоме майно.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в т. ч. його частка (пп. 266.2.1 ПКУ).

При цьому не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема:

  • об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, які провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках (пп. «е» пп. 266.2.2 ПКУ);
  • виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств (пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ).

ДФС у Харківській області в ІПК від 20.06.2018 р. №2744/ІПК/20-40-12-03-21 повідомляє, що з метою застосування норм пп. 266.2.2 ПКУ при визначені промислових підприємств необхідно дотримуватися вимог Національного класифікатора України ДК 009:2010.

 

Орендна плата за землю

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ПКУ).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пп. 288.2 та 288.3 ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ПКУ).

Отже, нарахування податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності здійснюється на підставі договорів оренди таких ділянок.

Докладніше про облік придбаного нерухомого майна ми писали тут>> 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Класифікація витрат: виїзд спеціаліста та транспортні послуги
    До яких витрат слід віднести вартість виїзду спеціаліста з ремонту автотранспорту в бухобліку, якщо ціна цієї послуги окремо виділена в акті? Як коректно обліковувати витрати на транспортні послуги (доставку) при придбанні бетонних кілець: включити до первісної вартості запасів (кілець), віднести до витрат на збут чи обліковувати на окремому рахунку?
    17.10.202519
  • Аудиторські послуги: коли відображати в обліку?
    Підприємство отримало аудиторські послуги від резидента України. Акт датований 2025 роком. В акті зазначено, що було проведено аудит діяльності підприємства за 2024 рік. Підприємство звітується за НП(С)БО. У якому році необхідно включити витрати за цим актом до звіту про фінрезультати (ф.№2)? У якому році необхідно включити витрати до декларації з прибутку (відкоригувати через податкові різниці)?
    17.10.202540
  • Порядок обліку надмірно утриманих аліментів після закриття виконавчого провадження
    Як правильно відобразити в бухобліку ситуацію, коли у лютому 2022 року з заробітної плати працівника були надмірно утримані та перераховані аліменти виконавцю на 400 грн, а виконавче провадження наразі закрито? Який рахунок слід використовувати для списання заборгованості: Дт 946 Кт 663 чи Дт 441 Кт 663?
    16.10.202565
  • Відшкодування бюджетними коштами допомоги ЗСУ: що в обліку?
    Підприємство протягом 1 півріччя 2025 року надавало благодійну допомогу ЗСУ виготовленою продукцією. Таку допомогу оподатковувало ПДВ у зв'язку з можливістю її відшкодування за рахунок грантів місцевого бюджету. У ІІІ кварталі підприємству було відшкодовано за рахунок бюджетних коштів суму витрат на благодійну допомогу без частини витрат на ПДВ. Як відобразити таку операцію в бухобліку?
    16.10.202518
  • Списання заборгованості перед засновником після зменшення статутного капіталу
    ТОВ на загальній системі, зменшуючи у 2016 році статутний капітал, відобразило заборгованість перед єдиним засновником проведенням: Дт 401 Кт 672 на суму 281 000 грн. Заборгованість не виплачена, а згодом (у 2017 році) статутний капітал було збільшено. Чи є законний та обліковий механізм списання (закриття) субрахунку 672 без фактичної виплати засновнику?
    16.10.202517