• Посилання скопійовано

Податок на репатріацію: порядок сплати

ТОВ (загальна система оподаткування) сплачує польській компанії за послуги системного адміністрування, оренду серверів, консультації з питань інформатизації. Чи виникає обов’язок сплати податку на репатріацію та який порядок його сплати?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Відповідно до пп. 141.4.1 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ. Сам перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, теж визначено у пп. 141.4.1 ПКУ.

Зокрема у частині «й» пп. 141.4.1 ПКУ зазначаються інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Також, до таких доходів у частині «ґ» відноситься лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди. 

Податок на прибуток (так званий «податок на репатріацію») в такому випадку сплачується за рахунок доходів нерезидента, особою, що здійснює виплату такого доходу. Сплата податку до бюджету відбувається під час виплати такого доходу, тому, як роз’яснюють податківці, якщо дохід виплачується в іноземній валюті, сума доходів, з якої утримується та сплачується податок, визначається виходячи з офіційного курсу НБУ на дату виплати таких доходів. 

Ставка податку на прибуток для доходів нерезидентів, встановлена ПКУ (в даному випадку 15%), застосовується за умови, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. 

Порядок застосування міжнародних договорів передбачено ст. 103 ПКУ. Також: 

  • рекомендації податківців щодо астосування положень конвенцій (угод) про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна (капіталу) ви можете прочитати тут>>>
  • Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування доходів між Україною та Польщею ви можете знайти тут>>> 
  • порядок оформлення довідки, яка підтверджує статус резидента Польщі, ми розглядали тут>>> 

Наприклад, дохід у вигляді орендної плати за приміщення оподатковується згідно із ст. 6 Конвенції. За нею, доходи,  що  одержуються резидентом Польщі від нерухомого майна,   яке  знаходиться  в  Україні, можуть оподатковуватись в Україні. А як роз’яснюють податківці в зазначених вище рекомендаціях, ця норма означає, що пріоритетне та необмежене право оподаткування доходу від нерухомого майна має держава, в якій розташоване це майно. Слово "можуть" не означає, що платник має право вибору країни, в якій він буде сплачувати податок. Ці слова відносяться до права держави (в цьому випадку, України) оподатковувати зазначений доход відповідно до свого податкового законодавства.  Тому, якщо орендоване приміщення знаходиться в Україні, податок на прибуток з орендної плати доведеться сплатити згідно із українським законодавством.  Якщо ж орендоване приміщення знаходиться у Польщі, то податок на прибуток з орендної плати сплачується у Польщі (орендодавцем-нерезидентом самостійно). 

Щодо послуг системного адміністрування та послуг консультування з питань інформатизації, то вони оподатковуватимуться згідно із ст. 14 Конвенції. За нею дохІд,  що одержується резидентом Польщі щодо професійних послуг чи іншої діяльності незалежного характеру, оподатковується тільки в Польщі,  за винятком  випадку,  коли він   володіє   регулярно   доступною  постійною  базою  в  Україні з метою  проведення  цієї  діяльності.  Якщо  у нього  є така постійна база,  дохід може оподатковуватись Україні,  але тільки стосовно  доходу,  що  приписується  до  цієї постійної бази.  

Інформацію про виплачені доходи нерезидентам, суми утриманого з них податку та застосовану для оподаткування ставку резиденти зазначають у додатку ПН до декларації з податку на прибуток підприємства та відповідно й у рядку 23 ПН самої декларації. При цьому податківці наполягають на тому, що у такий додаток слід подавати і у випадку, якщо доходи, які виплачуються нерезиденту, звільнені від оподаткування в Україні.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Коригування прибутку за добровільні внески громаді у 2026: рядок 3.1.9 чи 3.1.10 РІ
    Платник податку на прибутку, що коригує фінансовий результат на податкові різниці, уклав договір про соціальне партнерство з територіальною громадою. Добровільні внески нараховуються останнім днем звітного місяця, перераховуються не пізніше 20-го числа наступного. На яку дату виникає збільшуюча податкова різниця — дату нарахування чи дату перерахування? В якому рядку додатка РІ відображається різниця: 3.1.9 чи 3.1.10?
    Сьогодні 12:0420
  • Дивіденди ТОВ у 2026 році: авансовий внесок, база розподілу та податкові ризики (аудіоверсія)
    ТОВ А (платник податку на прибуток, річний звітний період, мале підприємство) за І квартал 2026 року має фін результат до оподаткування 9 100 тис. грн. Власник (ТОВ Б-резидент) прийняв рішення виплатити дивіденди 9 000 тис. грн, нарахувавши та сплативши авансовий внесок з податку на прибуток 1 620 тис. грн. Чи потрібно було нараховувати податок на прибуток за І квартал та зменшувати фінрезультат на суму податку? Чи вважатиметься сума дивідендів 9 000 тис. грн перевищеною над базою розподілу, якщо база становить 7 462 тис. грн (9 100 - 1 638)? Які податкові ризики існують у цій ситуації?
    Сьогодні 07:561102
  • Виплата дивідендів нерезиденту у 2026 році: алгоритм виправлення помилкового коду КБК та виду сплати
    ТОВ у травні 2026 року виплатило дивіденди нерезиденту за І квартал 2026 року та перерахувало податок на доходи нерезидента із джерела в України. Кошти помилково зараховано на рахунок з КБК 11021000 та кодом виду сплати «101» (податок на прибуток підприємств) замість КБК 11020500 та коду «125» (авансові внески на суму дивідендів). Як виправити помилку та перерахувати кошти на правильний рахунок?
    Сьогодні 07:0723
  • Виплата швидких дивідендів нерезиденту у 2026 році: застосування ставки 10% при довідці за 2025 р.
    ТОВ виплачує швидкі дивіденди нерезиденту за І квартал 2026 року зі зниженою ставкою 10% на підставі міжнародного договору. Нерезидент надав довідку про податкове резидентство за 2025 рік (довідку за 2026 рік буде отримано лише в 2027 році). Які норми ПКУ дозволяють застосувати знижену ставку за наявності довідки за попередній рік?
    05.05.202622
  • Нестандартне приєднання до електромереж у 2026 році: капіталізація витрат та податкові різниці з податку на прибуток
    У 2026 році юридична особа уклала публічний договір нестандартного приєднання до електромереж «під ключ», за яким після введення в експлуатацію мереж зовнішнього електрозабезпечення право власності на них переходить до оператора системи розподілу, а замовник отримує лише послугу з приєднання, витрати на яку капіталізує в обліку. Чи потрібно такому платнику податку на прибуток застосовувати податкові різниці за цією операцією з огляду на те, що мережі не є його основним засобом?
    30.04.202631