• Посилання скопійовано

Неподання обов'язкового додатку до декларації

В періоді 2014 р., 2015 р. підприємство здійснювало виплати доходів нерезиденту джерелом походження з України. Податок на доходи нерезидента нараховувався та сплачувався до бюджету своєчасно і в повному обсязі. Разом з тим додаток ПН до декларації з податку на прибуток не подавався. Яка відповідальність?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Згідно з роз’ясненнями податківців щодо подання додатків до декларації з податку на прибуток (ЗІР підкатегорія  102.23.02):

Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною (п. 46.1 ПКУ).

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ, чинному на час її подання (п. 48.1  ПКУ).

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ПКУ).

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 р. №897. У Декларації платник податку повинен зазначити усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок Декларації або додатка до Декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється. Додатки до окремих рядків Декларації, незаповнені через відсутність операцій (показників), до контролюючого органу не подаються.

Про наявність додатків, які подаються разом з Декларацією, платник податку зазначає в основній частині Декларації (таблиця «Наявність додатків»).

Отже, мають подаватися лише ті додатки  до декларації, показники, щодо яких мають місце. 

В той же час, податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 ПКУ. Тобто, якщо були показники для заповнення додатку ПН, а його не було подано, то така декларація   не визнається податковою декларацією, оскільки обов'язкові додатки є її невід'ємною частиною. В такому разі теоретично податківці можуть застосувати норми п. 120.1 ПКУ

Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Висновки

1. Якщо податок з доходів нерезидентів був зазначений у декларації з податку на прибуток, але не був розшифрований у додатку до такої декларації, - це порушення порядку складання декларації і вона могла бути податківцями не прийнята. Те, що вона була прийнята із таким порушенням, не означає, що порушення не буде виявлене при документальній перевірці. Наслідком в такому випадку буде невизнання декларації поданою, що потягне за собою штрафи і обов’язок подати таку декларацію наново;

2. Якщо податок з доходів нерезидентів не був зазначений в декларації з податку на прибуток взагалі, то неподання додатку ПН до такої декларації є логічним. Така декларація і при документальній перевірці вважатиметься поданою. Однак невідображення в декларації суми податку є заниженням грошового зобов’язання, а отже, незважаючи на нарахування податку у бухгалтерському обліку та сплату його до бюджету, потягне за собою штрафні санкції, передбачені п. 123.1 ПКУ (від 25% з суми такого заниженого грошового зобов’язання). Щоб знизити розмір штрафних санкцій, в такому випадку радимо виправити помилку самостійно, у порядку, зазначеному в п. 50.1 ПКУ. Тобто, або подати уточнюючий розрахунок до декларації, або виправити цю помилку у наступній звітній декларації.

Зверніть увагу: якщо подаватиметься уточнюючий розрахунок, то суму податку з доходів нерезидентів, на яку збільшуватиметься грошове зобов’язання платника податку на прибуток, та суму штрафу (3%) слід буде заплатити до бюджету перед поданням такого уточнюючого розрахунку. Часто податківці, фіскально ставлячись до норм п. 50.1 ПКУ, вимагають сплати цих сум, незважаючи на те, що у платника податку існує переплата з цього податку. Тому, щоб не виникло додаткових штрафів за несвоєчасну сплату податку, перш, ніж виправляти помилку, проведіть звірку із органом ДФС про наявну у підприємства переплату з податку на прибуток і домовтеся (зокрема, шляхом надання листа) про зарахування такої переплати в рахунок донарахованої суми податку та штрафу. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Курсові різниці при міжбанківських переказах валюти у резидентів Дія Сіті (аудіоверсія)
    Чи виникають курсові різниці при перерахуванні іноземної валюти між власними рахунками ТОВ - резидента Дія Сіті, який є платником податку на прибуток на особливих умовах (податку на виведений капітал, якщо зарахування коштів в іншому банку відбувається в один день або з розбіжністю у 2–3 дні? Чи включаються такі курсові різниці до об'єкта оподаткування або доходу резидента Дія Сіті?
    11.06.202618
  • Оподаткування гранту на обладнання: податок на прибуток та ПДВ (аудіоверсія)
    Наше підприємство (платник податку на прибуток на загальних підставах та ПДВ) отримало від міжнародного благодійного фонду цільовий грант на придбання виробничого обладнання. Чи виникають у нас податкові різниці з податку на прибуток? Чи оподатковується ПДВ саме надходження цих грошей на рахунок та чи маємо ми право на податковий кредит під час купівлі обладнання за рахунок цього гранту?
    09.06.202631
  • МПЗ у 2025 році для платника ЄП 4 групи: чи зменшують його ПДФО і ВЗ з дивідендів? (аудіоверсія)
    Юрособа — платник єдиного податку 4-ї групи у 2024 році виплатила учаснику-фізичній особі дивіденди за рахунок нерозподіленого прибутку минулих років та сплатила з них ПДФО і військовий збір. Чи можна ці суми врахувати для зменшення мінімального податкового зобов’язання за 2024 рік у декларації платника єдиного податку 4-ї групи на 2025 рік, і чи залежить це від трудових відносин з отримувачем дивідендів?
    08.06.202624
  • Податок на прибуток більший за ПДВ у 2026 році: аналіз причин і підготовка відповіді ДПС (аудіоверсія)
    Підприємство отримало запит ГУ ДПС щодо причин перевищення у 2025 році сум податку на прибуток над сумами ПДВ. У І кварталі 2025 року реалізовано техніку, за яку передоплату отримано у IV кварталі 2024 року, тому ПДВ виникло за першою подією раніше, ніж дохід. Підприємство також імпортує сільськогосподарську техніку та запчастини. На які аспекти фінансово-господарського аналізу слід додатково зважати при підготовці відповіді?
    05.06.202653
  • Дивіденди учасникам ТОВ у 2026 році: строки виплати, податки та обмеження (аудіоверсія)
    Учасники ТОВ - фізичні особи прийняли рішення про виплату дивідендів. Необхідно визначити, чи існують обмеження щодо суми та строків їх виплати, який порядок нарахування і сплати ПДФО та військового збору, а також чи можна нарахувати дивіденди зараз, а виплачувати їх частинами протягом 5 років. Окремо потребує уточнення момент сплати податків у такій ситуації
    05.06.2026859