• Посилання скопійовано

Різна ціна на однакові послуги: чи правомірно це?

Чи може юрособа – платник податку на прибуток надавати однакові послуги платникам податку на прибуток непов'язаним та пов’язаним особам за різною ціною або інколи із знижкою, а інколи без, коли підстава для знижки тільки домовленість між сторонами?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

За приписами ч. 5 ст. 180 ГКУ  ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними. 

Ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. (ч. 1 ст. 189 ГКУ)

При цьому, слід також враховувати, що політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами (ст. 192 ГКУ).

Відзначимо, що враховуючи умови запитання, термін "повязані особи" застосовується переважно у податковому законодавстві. Серед госпсубєктів, наприклад, цей термін використовується для встановлення  форми економічної та/або організаційної залежності в асоційованих підприємствах (ст. 16 ГКУ). Проте, це стосується відносин управління, а не договірних відносин.

Податкове законодавство для цілей нарахування податку на прибуток підприємств відносить окремі господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, до контрольованих (ст. 39 ПКУ). Відповідно, при укладенні договорів (у т. ч. визначенні ціни) щодо виконання господарських операцій, які підпадають під регулювання ст. 39 ПКУ, слід керуватись нормами цієї статті.

У всіх інших випадках, при встановленні ціни важливо керуватись нормами чинного законодавства, зокрема, в основному ЦКУ та ГКУ, не залежно від того, чи є особа повязаною чи ні. Відтак, ціна на послугу може бути визначена однаково для всіх контрагентів (за прейскурантом цін, на підставі наказу по підприємству, іншим документом) або встановлюватись під час укладення договору з кожним з них з відповідним фіксування цього у договорі (при цьому домовленість сторін  - це право, а не обовязок госупсуб'єктів).

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Оподаткування гранту на обладнання: податок на прибуток та ПДВ (аудіоверсія)
    Наше підприємство (платник податку на прибуток на загальних підставах та ПДВ) отримало від міжнародного благодійного фонду цільовий грант на придбання виробничого обладнання. Чи виникають у нас податкові різниці з податку на прибуток? Чи оподатковується ПДВ саме надходження цих грошей на рахунок та чи маємо ми право на податковий кредит під час купівлі обладнання за рахунок цього гранту?
    09.06.202629
  • МПЗ у 2025 році для платника ЄП 4 групи: чи зменшують його ПДФО і ВЗ з дивідендів? (аудіоверсія)
    Юрособа — платник єдиного податку 4-ї групи у 2024 році виплатила учаснику-фізичній особі дивіденди за рахунок нерозподіленого прибутку минулих років та сплатила з них ПДФО і військовий збір. Чи можна ці суми врахувати для зменшення мінімального податкового зобов’язання за 2024 рік у декларації платника єдиного податку 4-ї групи на 2025 рік, і чи залежить це від трудових відносин з отримувачем дивідендів?
    08.06.202621
  • Податок на прибуток більший за ПДВ у 2026 році: аналіз причин і підготовка відповіді ДПС (аудіоверсія)
    Підприємство отримало запит ГУ ДПС щодо причин перевищення у 2025 році сум податку на прибуток над сумами ПДВ. У І кварталі 2025 року реалізовано техніку, за яку передоплату отримано у IV кварталі 2024 року, тому ПДВ виникло за першою подією раніше, ніж дохід. Підприємство також імпортує сільськогосподарську техніку та запчастини. На які аспекти фінансово-господарського аналізу слід додатково зважати при підготовці відповіді?
    05.06.202651
  • Дивіденди учасникам ТОВ у 2026 році: строки виплати, податки та обмеження (аудіоверсія)
    Учасники ТОВ - фізичні особи прийняли рішення про виплату дивідендів. Необхідно визначити, чи існують обмеження щодо суми та строків їх виплати, який порядок нарахування і сплати ПДФО та військового збору, а також чи можна нарахувати дивіденди зараз, а виплачувати їх частинами протягом 5 років. Окремо потребує уточнення момент сплати податків у такій ситуації
    05.06.2026812
  • Дивіденди від контрольованої іноземної компанії контролюючій особі в декларації про майновий стан і доходи
    Сума фактично виплачених КІК дивідендів на користь контролюючої особи – ФО відображається у гр. 3 ряд. 1.1 розд. І додатка КІК та у складі частини скоригованого прибутку (гр. 3 ряд. 1 розд. І додатка КІК) переноситься до гр. 3 ряд. 10.14 розд. ІІ Декларації
    04.06.202621