Виплати нерезиденту Польщі за сертифікацію халяль у 2025 році: додаток ПН (аудіоверсія)

Кваліфікація платежу та податок на доходи нерезидента

Відповідно до пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ до оподатковуваних доходів нерезидента з джерелом походження з України не включаються доходи у вигляді виручки або іншої компенсації вартості товарів, виконаних робіт та наданих резиденту послуг. Отже, якщо відповідно до договору та фактичного змісту операції платежі нерезиденту є виключно оплатою послуг з аудиту, перевірки відповідності, сертифікації та організаційного супроводу системи стандартів Halal, такі виплати розглядаються як компенсація вартості наданих послуг та не підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента за ставкою 15%.

При цьому відсутність довідки про резидентство нерезидента сама по собі не створює обов'язку утримувати 15% податку, якщо виплата за своєю природою не належить до оподатковуваних доходів. Водночас цей висновок застосовується за умови, що відповідний платіж:

• не є платою за використання або надання права на використання торговельної марки, знака, логотипу або іншого об'єкта інтелектуальної власності — роялті у розумінні пп. 14.1.225 ПКУ;
• не відповідає визначенню інжинірингу за пп. 14.1.85 ПКУ, оскільки доходи нерезидента від інжинірингу прямо зазначені у пп. «г» пп. 141.4.1 ПКУ як оподатковувані доходи.

Тому остаточна податкова кваліфікація має здійснюватися виходячи не з комерційної назви платежу («certification fee», «registration fee», «audit fee» тощо), а з фактичного обсягу прав і послуг, які отримує резидент.

Заповнення додатка ПН

Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств заповнюється виключно щодо виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України, перелічених у пп. 141.4.1 ПКУ.

Отже, якщо виплата польському контрагенту є компенсацією вартості послуг і підпадає під виняток, установлений пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ, вона не є об'єктом оподаткування податком на доходи нерезидента та взагалі не відображається в додатку ПН.

Інша ситуація виникає, коли виплата належить до оподатковуваних доходів за пп. 141.4.1 ПКУ (наприклад, містить роялті), але повністю звільняється від оподаткування або оподатковується за зниженою ставкою згідно з міжнародним договором. Лише в такому разі операція підлягає відображенню в додатку ПН із зазначенням застосованої ставки та відповідної норми Конвенції.

Довідка про податкове резидентство

Відповідно до пп. 103.2–103.5 ПКУ довідка про резидентство використовується саме для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки, передбаченої нормами міжнародного договору (ст. 103 ПКУ). Зокрема, пп. 103.4 ПКУ визначає таку довідку підставою для реалізації положень міжнародного договору.

Аналогічну позицію ДПС викладено в офіційному роз'ясненні щодо застосування ст. 103 ПКУ: довідка підтверджує статус нерезидента для застосування преференцій міжнародного договору.

Отже, якщо виплата за Halal-сертифікацію є компенсацією вартості послуг і не є оподатковуваним доходом згідно з пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ безпосередньо на підставі норм вітчизняного законодавства, застосовувати положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща немає потреби. Відповідно, отримувати довідку про податкове резидентство польського контрагента для підтвердження цієї пільги підприємство не зобов'язане.

Цей висновок повністю узгоджується з постановою Верховного Суду від 24.04.2020 у справі №816/589/17, у якій суд відхилив претензії контролюючого органу щодо необхідності утримання податку за відсутності довідки про резидентство, вказавши, що чиста компенсація вартості послуг нерезидента виведена з-під оподаткування згідно з пп. 141.4.1 ПКУ.

Якщо підприємство вирішить додатково отримати сертифікат податкового резидентства Республіки Польща (довідку CFR-1) для нівелювання можливих претензій або на випадок застосування положень Конвенції, варто враховувати:

Згідно зі ст. 15 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993 офіційні документи, видані компетентними органами Польщі, визнаються в Україні без додаткової легалізації чи апостилювання. Водночас на практиці податкові органи інколи висувають фіскальні вимоги щодо наявності апостиля на паперових довідках, посилаючись на положення пп. 103.5 ПКУ та Гаазьку конвенцію 1961 року.

Якщо довідка CFR-1 видана в електронній формі з кваліфікованим електронним підписом/печаткою або захисним кодом для онлайнової верифікації на офіційному вебпорталі польської податкової адміністрації, контролюючі органи погоджуються з можливістю її застосування без проставлення апостиля.

Довідка має супроводжуватися перекладом українською мовою; для повного усунення податкових спорів підпис перекладача доцільно засвідчити нотаріально.

Ризик кваліфікації платежу як роялті

Окремо необхідно проаналізувати договірні умови щодо надання українському підприємству права використовувати маркування продукції: розміщувати конкретний знак, логотип або торговельну марку Halal на товарах, упаковці чи в рекламних матеріалах.

Відповідно до пп. 14.1.225 ПКУ платіж за користування або надання права на використання торговельної марки (знака для товарів і послуг) визнається роялті. Своєю чергою, роялті прямо віднесено до складу доходів нерезидента, що підлягають оподаткуванню згідно з пп. «в» пп. 141.4.1 ПКУ.

Практичну актуальність цього питання підтверджено судовою практикою: у постанові Верховного Суду від 07.04.2025 у справі №640/14640/20 розглядався спір, де податковий орган перекваліфікував платежі на користь іноземного органу із сертифікації у роялті. Суд направив справу на новий розгляд для детального аналізу умов договору та первинних документів, підкресливши, що кваліфікація залежить від того, чи здійснювалася оплата саме за аудит відповідності виробництва, чи за отримання права на нанесення та використання відповідного знака відповідності.

З метою безпечного обліку операції рекомендуємо перевірити:

• чи обмежується договір виключно наданням послуг аудиту, перевірки виробничих процесів і видачею сертифіката відповідності;
• чи надається замовнику окреме право маркувати продукцію чи упаковку захищеним Halal-логотипом і кому саме належать виключні майнові права на цей знак;
• чи виділена вартість права на використання знака в розрахункових документах, або чи включена вона до складу загального сертифікаційного внеску;
• чи не передбачають послуги із «впровадження стандартів» консультаційні та розробні процедури, які можуть підпадати під визначення інжинірингу за пп. 14.1.85 ПКУ.

Висновки

Податок на доходи нерезидента: якщо платіж польській компанії є виключно компенсацією вартості сертифікаційних та аудиторських послуг і не містить складових роялті або інжинірингу, дохід не підлягає оподаткуванню податком на доходи нерезидента (15% не утримується).

Додаток ПН: оскільки компенсація вартості послуг нерезидента виведена зі складу оподатковуваних доходів за правилами пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ, така операція не підлягає декларуванню в додатку ПН.

Довідка про резидентство: отримувати сертифікат резидентства з апостилем не обов'язково, якщо підставою для неоподаткування є норми внутрішнього законодавства України (ПКУ), а не пільги двосторонньої Конвенції. Водночас необхідно ретельно перевірити умови договору щодо передання прав на знак Halal: у разі наявності ознак роялті довідка (зокрема електронна форма CFR-1) знадобиться для застосування зниженої 10-відсоткової ставки за ст. 12 Конвенції між Україною та Польщею.