Конструкція ст. 123-1 ПКУ передбачає інший механізм, ніж класичне виправлення помилок. Вона застосовується у випадку, коли договір спочатку відповідав вимогам ПКУ, але у певному періоді перестав відповідати (наприклад, дострокове розірвання або зміна умов). Саме тоді у цьому періоді відбувається разове збільшення фінансового результату та нараховується пеня.
Тому відповідно до наведеної умови у підприємства може бути дві ситуації, які розглянемо нижче.
1. Договір першочергово не відповідав вимогам пп. 14.1.52-1 ПКУ
В цьому випадку, на думку консультанта, якщо договір не відповідає вимогам пп. 14.1.52-1 ПКУ вже на момент укладення, то ситуація не підпадає під класичну логіку ст. 123-1 ПКУ (як «подія в майбутньому»).
У такому випадку:
- платник первісно неправильно сформував об’єкт оподаткування;
- тобто має місце помилка податкового обліку, а не подія для застосування різниці.
Відповідно, підприємство може застосувати механізм виправлення помилки:
- подати уточнюючі декларації за відповідні періоди;
- донарахувати податок на прибуток.
Порядок виправлення помилки див. у консультації: Як виправити помилку в декларації з податку на прибуток?
Важливо!
Відповідно до пп. 69.38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, на період дії воєнного стану у разі самостійного виправлення помилок, що призвели до заниження податкових зобов’язань, платник податку звільняється від нарахування та сплати штрафу (3%) та пені. Проте спочатку потрібно сплатити суму податку, а потім подати уточнюючу декларацію.
В даному випадку також не буде застосована пеня відповідно до ст. 123-1 ПКУ.
Ремарка. Консультант висловив свою думку, аналізуючи ст. 123-1 ПКУ. Адже щодо договорів, що першочергово не відповідають вимогам пп. 14.1.52-1 ПКУ немає визначеного порядку дій. Тому доцільно отримати ІПК.
2. Договір перестає відповідати вимогам пп. 14.1.52-1 ПКУ у наступних періодах
Інша ситуація виникає, якщо договори ДМС у 2021–2025 роках відповідали вимогам ПКУ, але у 2026 році їх умови змінились або виникла подія, внаслідок якої договір перестав відповідати пп. 14.1.52-1 ПКУ.
У такому випадку вже спрацьовує класична конструкція ст. 123-1 ПКУ.
На відміну від ситуації з помилкою, тут витрати у 2021–2025 роках були правомірними і підстав для їх перегляду немає.
Водночас у першому кварталі 2026 році виникає подія, яка змінює податковий статус договору і саме цей період є моментом застосування різниці.
У періоді, коли договір перестав відповідати вимогам ПКУ, підприємство повинно збільшити фінансовий результат на всю суму раніше віднесених до витрат страхових платежів. Якщо цього не буде зроблено, то слід нарахувати пеню у розмірі 120% облікової ставки НБУ.
Відповідно до роз’яснень ДПС (ІПК від 03.01.2025 р. №2/ІПК/99-00-21-02-02):
- пеня починає нараховуватись з першого робочого дня після граничного строку сплати податку за період, у якому витрати за договором, що не відповідає вимогам ПКУ, були включені до обліку;
- нарахування пені завершується у день граничного строку сплати податку за період, у якому платник відобразив різницю за ст. 123-1 ПКУ.
Отже, якщо у першому кварталі 2026 року договір перестав відповідати вимогам, а коригування проведено у другому кварталі 2026 року, пеня розраховується за період з 20.05.2026 по 19.08.2026 р.
Для розрахунку застосовується облікова ставка НБУ, що діяла станом на 31.03.2026 р. Сума пені разом із сумою коригування відображається у рядку 4.1.5 додатка РІ до декларації з податку на прибуток.
Підсумок
На думку консультанта підхід до виправлення залежить від суті порушення. Якщо договір ДМС первісно не відповідав вимогам ПКУ, таку подію можна ідентифікувати як помилку. У такому разі підприємство уточнює декларації за всі періоди, починаючи з 2021 року, попередньо сплативши податок. Та з даного приводу доцільно отримати ІПК.
Водночас, якщо підприємство не уточнює минулі періоди, а відображає коригування у поточному періоді, то незалежно від природи помилки це призводить до нарахування пені.
Порядок нарахування пені такий:
- початок — з першого робочого дня після граничного строку сплати податку за період, у якому витрати були відображені;
- закінчення — у день граничного строку сплати податку за період, у якому застосовано різницю;
- розрахунок здійснюється виходячи зі 120% облікової ставки НБУ, що діяла на кінець періоду виникнення підстав для коригування.
Якщо ж договір перестає відповідати вимогам у поточному періоді, застосовується ст. 123-1 ПКУ: коригування здійснюється у періоді події без уточнення минулих періодів. У разі несвоєчасного відображення різниці виникає пеня.
Висновки
1. Якщо договір ДМС від початку не відповідав пп. 14.1.52-1 ПКУ, це кваліфікується як помилка в податковому обліку: слід подавати уточнюючі декларації за всі періоди, а в межах воєнного стану — без 3% штрафу і пені за умови попередньої сплати податку;
2. Якщо договір ДМС спочатку відповідав ПКУ, але пізніше перестав відповідати, застосовується ст. 123-1 ПКУ: у періоді події збільшують фінрезультат на всю «історичну» суму внесків, а при несвоєчасному коригуванні нараховується пеня 120% облікової ставки НБУ;
3. Якщо платник не уточнює минулі періоди, а коригує лише у поточному, пеня все одно виникає: вона рахується від першого робочого дня після граничного строку сплати податку за період відображення витрат до граничного строку сплати податку за період, коли показано різницю за ст. 123-1 ПКУ, за ставкою 120% облікової НБУ на кінець «проблемного» періоду.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
