Податківці у підкатегорії 102.20.02 інформували, що згідно з ч. 1 ст. 3 Закону №3480 «Про цінні папери та фондовий ринок» цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів встановлено пп. 141.2 ПКУ.
Згідно з пп. 141.2.3 ПКУ встановлено, що платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Якщо за результатами звітного періоду отримано від’ємний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій), сума такого від’ємного значення загального фінансового результату за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів зменшує загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів наступних податкових (звітних) періодів, що наступають за податковим (звітним) періодом виникнення зазначеного від’ємного значення фінансового результату (пп. 141.2.4 ПКУ).
Якщо за результатами звітного періоду платником податку отримано позитивний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах), сума позитивного загального фінансового результату від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів збільшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду платника податку (пп. 141.2.5 ПКУ).
Додаток ЦП до рядка 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, призначений для відображення доходів і витрат, пов’язаних з купівлею-продажем цінних паперів, окремо від інших господарських операцій, та відповідно визначення фінансового результату від продажу та інших способів відчуження цінних паперів згідно з пп. 141.2.3 – 141.2.5 ПКУ.
Фінансовий результат від продажу та інших способів відчуження цінних паперів відображається у рядку 4.1.4 РІ Додатку ЦП. Позитивне значення рядка 4.1.4 РІ Додатку ЦП переноситься до рядка 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації з податку на прибуток підприємств.
Витрати, пов’язані з придбанням цінних паперів, відображаються у рядку 02 Додатка ЦП, як підсумок показників: (сума рядків 02.1 – 02.11) + рядок 02.12 ТЦ + рядок 02.13 Додатка ЦП.
При цьому, показники рядків 02.1 – 02.11 Додатка ЦП формуються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (ч. 2 ст. 6 Закону про бухоблік).
Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 №375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.
Таким чином, питання щодо порядку визначення витрат, пов’язаних з придбанням цінних паперів в бухгалтерському обліку, відносяться до компетенції Міністерства фінансів України.