Особливості зарахування зустрічних однорідних вимог з нерезидентом

Валютний нагляд

Банк має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов’язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:

• вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
• вимоги однорідні;
• строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;
• між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання (див. пп. 5 п.10 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. №7.

На даний момент діє Постанова Нацбанку від 24.02.2022 р. №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», яка регулює, зокрема, валютні операції у період воєнного стану.

Пунктом 14-6 Постанови №18 визначено, що банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Дані вимоги не поширюються на випадки завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями:

• операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка);
• з оплати перестрахових премій (перестрахових платежів, перестрахових внесків) за договорами перестрахування (включаючи сертифікати, поліси, ковер-ноти, сліпи, бордеро премій, бордеро збитків), укладеними з перестраховиками-нерезидентами;
• Тобто, законодавчо заборони зробити зарахування зустрічних однорідних вимог немає та потрібно врахувати, що якщо імпортні/експортні операції підлягають валютному нагляду (заборгованість більше за еквівалент 400 тис. грн), то незалежно від факту проведення зарахування після спливу граничного терміну розрахунків за ЗЕД-контрактом буде нараховано пеню.

На період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року (див. п. 14-2 Постанови №18).

Крім того, п. 1-2 постанови Правління НБУ №67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять:

• 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року до 11 липня 2024 року включно;
• 120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 12 липня 2024 року.

Про нарахування пені за порушення термінів за ЗЕД-розрахунками: деталі від ДПС див. у нашій новині тут.

Тож перед проведенням зарахування заборгованостей  доцільно звернутися безпосередньо до обслуговуючого банку і розглянути всі можливі варіанти для завершення валютного нагляду.

ПДВ

Відповідно до умови зараховується заборгованість, що виникла внаслідок, постачання послуг нерезиденту (див. п. 187.1 ПКУ) та послуг поставлених нерезидентом (див. п. 187.8 ПКУ), і на дату постачання вже виникли ПДВ-наслідки, за правилом першої події. Зарахування однорідних вимог буде другою подією, за якою ПДВ не нараховується.

Податок на прибуток

Оскільки дохід щодо наданих послуг нерезиденту вже відображено в обліку як і витрати за отриманими послугами від нерезидента, то для обох суб’єктів господарювання  операція взаємозаліку це про розрахунок без руху коштів на рахунках. Тож окрім розміру заборгованості, нічого не зміниться.

Податок з доходів нерезидента

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ (пп. 141.4.1 ПКУ).

Перед проведенням зарахування заборгованості ТОВ необхідно перевірити:

• чи є послуги, надані нерезидентом в переліку доходів, наведених у пп.141.4 ПКУ;
• чи укладено міжнародну угоду  щодо уникнення подвійного оподаткування.

Зауважимо, що при зарахуванні однорідних вимог дохід нерезиденту виплачується у формі відмінній від грошової.

Так, відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ, якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за ПКУ до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

Пс = СД х 100 / (100 - СП) - СД,

де:

Пс - сума податку до сплати;

СД - сума виплаченого доходу;

СП - ставка податку, встановлена цим підпунктом.

Таким чином, якщо дохід нерезидента має бути оподаткований відповідно до пп. 141.4 ПКУ, то при зарахуванні заборгованості податок з доходів нерезидента потрібно розрахувати за цією формулою і сплатити до бюджету в день зарахування заборгованості.

 ***

Також читайте: Готуються зміни у правилах оподаткування доходів нерезидентів