Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пп.137.5 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік (пп. 137.4. ПКУ).
Відповідно до пп. 137.5 ПКУ, річний податковий (звітний) період встановлюється для:
- платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
- виробників сільськогосподарської продукції;
- платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень;
- ФОП, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному пп. 141.4 ПКУ;
- суб’єктів господарювання - юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному пп. 141.4 ПКУ;
- суб’єктів господарювання - юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39-2 ПКУ.
Тобто, якщо дохід 40 млн грн перевищено і платник не підпадає під річний період звітування відповідно до пп. 137.5 ПКУ, то з наступного року потрібно переходити на квартальний звітний період.
Окремо зауважимо, що підприємство не може за власною ініціативою обрати річний період звітування, якщо воно зобов’язане звітувати щокварталу.
Відповідно до наведеної ситуації підприємство не звітувало за квартал, півріччя, три квартали. Хоча в річній декларації платник зазначив, що базовий звітний період – рік, а не квартал, така декларація була визнана та відповідно у картці платника проведено всі нарахування податку на прибуток, тому річна декларація вважається поданою. А от декларації за 1 квартал, півріччя, 9 місяців 2023 року не подані і сума податку не сплачена.
За неподання або несвоєчасне подання податкової звітності на платника накладається штраф 340 грн, за повторне порушення — 1020 грн (пп.120.1 ПКУ). У своїй консультації податківці звертають увагу, що відповідно до пп. 113.8 ПКУ за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої ПКУ та іншими законами України.
В цій ситуації підприємству необхідно скласти декларації з податку на прибуток за І квартал, півріччя та 9 місяців 2023 року і проаналізувати, чи є в кожному з цих періодів об’єкт оподаткування податком на прибуток – позитивний фінрезультат. Якщо прибутку не було в кожному з цих періодів, то достатньо буде просто подати збиткові квартальні декларації.
Якщо ж прибуток був, то в цих періодах буде заниження податку на прибуток. Але слід пам’ятати про те, що якась сума податку вже була сплачена за результатами річної декларації за 2023 рік, і якщо вона перевищує донарахований податок за 1 квартал, півріччя, 9 місяців, то доплачувати податок не потрібно. Якщо ж перевищує – то треба буде, звісно, доплатити, і краще це зробити до подання квартальних декларацій, щоб не виникало боргу.
За неподання або несвоєчасне подання податкової звітності на платника накладається штраф 340 грн, за повторне порушення — 1020 грн (пп.120.1 ПКУ).
У своїй консультації податківці звертають увагу, що відповідно до пп. 113.8 ПКУ за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої ПКУ та іншими законами України.
Після складання квартальних декларацій потрібно буде перевірити, чи не змінилися показники річної декларації, яка тепер повинна бути складена з урахуванням квартальних декларацій.
За необхідності, якщо річний показник податку до сплати буде іншим, ніж той, що задекларували спочатку, потрібно буде подати уточнюючу декларацію.
Підпунктом 69.38 підрозд. 10 розділу ХХ ПКУ, тимчасово, на період з 01.08.2023 р. до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання за будь-який звітний період, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пп. 50.1 ПКУ, та пені.
Так, ст. 50 ПКУ передбачає уточнення вже раніше поданої декларації, зокрема за рік. Якщо на момент подачі звітних квартальних декларацій у підприємства буде переплата, тоді штрафу не буде.
Якщо не вистачатиме переплати, то перед поданням звітності платнику необхідно буде сплатити податок і лише потім подавати звітні квартальні декларації та уточнюючу річну.
Адже в іншому випадку несплата вже узгодженого зобов’язання в терміни передбачає штраф:
- 5% суми недоплати — штраф за несвоєчасну сплату, якщо прострочення менше 30 днів;
- 10% суми недоплати — штраф за несвоєчасну сплату, якщо прострочення більше 30 днів (пп. 124.1 ПКУ).
Та якщо податківці ідентифікують дану несплату як умисну, то штрафи зростають до 25%, а при повторній несплаті впродовж 1095 к. дн. — до 50% (пп. 124.2 ПКУ).
Також може бути нарахована пеня відповідно до пп. 129.1 ПКУ.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
