Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до п. 138.8 ПКУ, собівартість виготовлених і реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема прямих матеріальних витрат. Своєю чергою, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, що оцінюються у порядку, визначеному у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (пп. 138.8.1 ПКУ). Зворотні відходи — це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів та інших матеріальних цінностей, які виникли у процесі виробництва продукції (робіт, послуг), втратили повністю або частково споживчі властивості початкового матеріалу (хімічні й фізичні) і через це їх використання можливе з підвищеними витратами або використання за прямим призначенням взагалі неможливе (п. 2.13 Методрекомендацій №2-1).
1 - Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну України від 10.01.2007 р. №2.
При цьому підприємство самостійно визначає, чи будуть зворотні відходи його активами (тобто чи можна від їх використання в майбутньому отримати будь-яку економічну вигоду). Якщо так, то такі відходи мають бути оприбутковані за ціною можливої реалізації. Якщо ні, то витрати на утилізацію таких відходів відносяться до інших операційних витрат (знову ж таки згідно з п. 2.13 Методрекомендацій №2).
Таким чином, вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, не враховується у складі прямих матеріальних витрат, що формують собівартість виготовлених і реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг. При цьому якщо у подальшому зворотні відходи реалізуються, у податковому обліку такі операції вважатимуться операціями з реалізації ТМЦ. У звітному періоді, в якому визнано доходи від їх реалізації, підприємство може визнати витрати у розмірі вартості таких зворотних відходів, сформованої відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Тобто до складу податкових витрат як собівартість потрапить ціна можливої реалізації таких зворотних відходів, визначена підприємством.
Собівартість придбаних (виготовлених) і реалізованих товарів (робіт, послуг) під час заповнення декларації відображається у складі витрат операційної діяльності (рядок 05) і виділяється в рядку 05.1 декларації з податку на прибуток-2. Отже, при реалізації зворотних відходів платник податку на прибуток має право відобразити в рядку 05.1 ту вартість, за якою такі реалізовані зворотні відходи відображалися в бухобліку за чистою вартістю реалізації.
-----2-------
Чинна форма декларації з податку на прибуток, затверджена наказом Мінфіну від 28.09.2011 р. №1213 із змінами, внесеними наказом від 05.12.2012 р. №1281.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
