Чи є дохід від заниження ціни експортованих товарів дивідендами?

Відповідно до абз. «6» пп. 14.1.49 ПКУ для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки».

Таким чином, сума заниження ціни експортованих товарів відповідає поняттю дивідендів для цілей оподаткування. Такі дивіденди ще називають «конструктивними».

Особливості оподаткування конструктивних дивідендів наведені в УПК Мінфіну від 20.08.2021 р. №480.

При відповіді на питання 2 розділу ХХ УПК №480 зазначено, що дохід, прирівняний до дивідендів, виникає виключно за умови здійснення контрольованої операції із нерезидентами, які зазначені в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ, та проведення у цій операції коригування у зв’язку з невідповідністю її умов принципу «витягнутої руки».

Там же зазначено, що база оподаткування визначається виходячи з розміру коригування фінансового результату до оподаткування відповідного податкового (звітного) періоду в обсязі, визначеному пп. 140.5.1 та 140.5.2 ПКУ, та здійсненому:

• платником податків, якщо він скористався своїм правом самостійно провести коригування у зв’язку із застосуванням під час здійснення контрольованої операції умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», у тому числі, якщо умови не відповідають розумній економічній причині (діловій меті), або
• контролюючим органом.

Податкові зобов’язання з податку на доходи нерезидента не виникають при здійсненні контролюючим органом коригувань відповідно до пп. 140.5.2-1 ПКУ на суму операції, яку контролюючий орган не враховує (не визнає) внаслідок застосування пп. 39.2.2.12 ПКУ. При здійсненні зазначених коригувань відсутній об’єкт оподаткування, згаданий в абз. 4-6  пп. 14.1.49 ПКУ.

Відповідно до абз. 2 пп. 141.4.2 ПКУ з суми «конструктивних» дивідендів потрібно утримати податок на доходи нерезидентів за ставкою 15% (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік. 

Тобто, цей податок за 2022 рік має бути сплачено до 30.09.2023 р.

Поряд з цим тут ДПС зазначає: «Звертаємо увагу на необхідність декларування таких виплат шляхом подання додатку ПН до декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2023 року та/або за 2023 рік. Зобов’язання відображаються у декларації з податку на прибуток того звітного періоду, в якому вони сплачені до бюджету. При цьому необхідно враховувати своєчасність сплати податку, зокрема, у випадку порушення терміну сплати необхідно відобразити та сплатити штрафні санкції та пеню». 

При розрахунку податку на доходи нерезидентів може застосовуватися формула, наведена в абз. 3 пп. 141.4.2 ПКУ. Ситуації, в яких формулу потрібно застосовувати, а в яких ні, наведено в п. 5 розд. ІІ УПК №480.

Чи можна застосувати угоду про уникнення подвійного оподаткування?

Це питання розглянуто в п. 6 розд. ІІІ УПК №480. Там зазначено, що в міжнародних договорах, як правило, дохід нерезидента, не пов’язаний з володінням ним корпоративними правами в компанії, яка виплачує дохід, не є дивідендами, і стаття міжнародного договору про дивіденди до відповідного доходу не застосовується. Тобто, «конструктивні» дивіденди з позиції більшості угод про уникнення подвійного оподаткування не вважаються дивідендами. Хоча є договори з окремими країнами, які до дивідендів відносять будь-які доходи, прирівняні до дивідендів, включаючи «конструктивні».

У випадку з Швейцарією такою угодою є Конвенція між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою. У ст. 10 цієї Конвенції, яка визначає особливості оподаткування дивідендів, дивіденди визначаються за класичними правилами. Таким чином, на оподаткування «конструктивних» дивідендів, на наш погляд, зазначена Конвенція не поширюється.